Податками на книжку?

В Україні з нового року книговидавців можуть обкласти 19 %-м ПДВ.

Купити книжку чи нові штани? Для багатьох наших співвітчизників питання стоїть саме так. І вибір вони зазвичай роблять на користь останнього. Про це свідчать дослідження, які показують: за минулий рік у середньому кожен українець витратив на книжки… аж 20 гривень. Навіть нетривала екскурсія по наших книгарнях дасть зрозуміти, що насправді за такі гроші придбати у кращому випадку можна половинку, а то й четвертинку книжки. Та, на жаль, їх, як батони, не нарізають. Отож виходить, що книжки купують мало українців (та ще й купують їх мало. – Авт.). І економічний фактор тут відіграє чималу роль. А зважаючи на нові законодавчі ініціативи, які можуть стати реальністю вже з початком нового року, ситуація тільки погіршиться.

19%-им ПДВ хочуть обкласти видавничу справу в Україні. Така новина неабияк обурила середовище книголюбителів та «книговиробників». Від сумнівної ініціативи поспішно відхрестилися вже й Дмитро Табачник, і депутат Володимир Яворівський (якому сам міністр приписав авторство поправки до нової редакції Податкового кодексу). А проте ймовірність прийняття такої поправки не зникає з порядку денного.

Чим може обернутися це для й без того кволої національної книговидавничої справи? Спеціалісти твердять: обкладена податками українська книжка аж ніяк не витримає конкуренції із закордонними, зокрема російськими.

Президент Форуму видавців Олександра Коваль, зокрема, коментуючи можливі зміни в оподаткуванні, загалом змалювала невтішну картину: «А що потім? Неминучий крах малих видавництв – так-так, саме тих, які видають наших улюблених українських письменників, елітарну літературу і недорогі книжки для дітей, скорочення асортименту і закриття малих книгарень. А далі настане переділ ринку, масове вторгнення на звільнені полиці російської літератури, яка знову виявиться дешевшою за українську, а недалекоглядна  політика наших правителів щодо мовного питання ще пришвидшить цю інвазію, яка призведе до повної руйнації українських видавництв».

«Замок» поспілкувався із представником одного з таких малих видавництв, заступником директора «Видавничої компанії «АРС» Євгенією Федишин.

«У нас маленьке видавництво, яке випускає у світ сучасну українську прозу та науково-популярні видання історичної тематики невеликими накладами у 500-1000 примірників. Середня їх ціна – 30-40 гривень, додайте націнку книгарні (а це у середньому 30%) й отримаємо суму близько 50 гривень за одну книгу. Для середньостатистичного сімейного бюджету вже відчутно, і кожна родина задумається над тим, чи варто робити такі дорогі покупки. А з 1 січня 2013 року, можливо, вже до цієї вагомої суми ще треба буде додати 19 відсотків ПДВ.

Для видавництва це ще й головний біль через те, що кошти від реалізації тиражу книги у 1000 примірників надходять до нас у середньому протягом року, а ПДВ доведеться сплачувати одразу».

«Отже, чи зможемо ми працювати за таких умов, я не впевнена, – каже пані Євгенія. – Уже сьогодні в україн­ських книгарнях асортимент видань представлений не на користь українських видавців: 40 % – це український продукт і 60 % – російський. Не думаю, що за таких умов (у разі  введення ПДВ на українську книгу) відбудеться суттєве наповнення державного бюджету, але точно матимемо багато безробітних видавців і продавців книги», – впевнена заступник директора видавничої компанії.

Пані Євгенія також акцентує увагу на стратегічних та культурних аспектах такого тактичного рішення: «Сьогодні ми повинні думати про майбутнє, якщо говоримо про національну культуру, українську історію, про те, що маємо читати та на якій літературі виховувати наших дітей… «Купуйте українське» – закликають книговидавці. Якщо влада підтримує цей лозунг, то, відповідно, повинна якимось чином стимулювати українську, а не іноземну книжку».

Закарпатець, літературний критик Лесь Белей у коментарі «Замку» був ще скептичнішим: «Про українську книжку, на жаль, ще рано говорити у категоріях ринку, – зазначив він. – Книговидання у нас ще не стало самодостатнім. Усе відбувається на дотаціях, ентузіазмі та незрозумілих схемах збуту. Немає чіткого функціонування у рамках координат «пропозиція-попит», натомість є чимала конкуренція з книжками добре розвинутого російського ринку. Введенння ПДВ на українські видання з економічної точки зору поставить їх у зовсім неконкурентну позицію. Російськомовні книги на сьогодні дешевші за україномовні, а із введенням ПДВ українська книга стане ще дорожчою. Думаю, висновки тут очевидні».      

А тим часом, поки справжня українська книга все дорожчає, дедалі більше співвітчизників задумуються над перспективою придбання електронної. Багато хто вже навіть встиг це зробити, і не шкодує. Ужгородець Ярослав Кузьо переконує: для тих, хто читає багато і часто, – це найкращий варіант. «Економія відчутна. До того ж не потрібно бігати по книгарнях у пошуках новинки, витрачати купу часу, сил та грошей». Тож невже українські законодавці таким чином намагаються підтримати виробників новітньої електронної продукції? Сумнівно. Але без сумніву, що про підтримку українських фоліантів не йдеться.