Півгодини на «пішохідній» Петефі, або Офіційне звернення до міської влади (ФОТО)

Півгодини на «тій самій» терасі на площі Петефі. Їх учора з саме пізнавальних, а не відпочинкових, міркувань провела в бесіді на тему і з телефоном (у якості фото- та Інтернет- інструмента) у руках. І що мушу сказати: площа – це невимовний хаос. Саме стосовно організації дорожнього руху. Й, звісно, поведінки водіїв.

Автівки, переважно машини таксі, паркують впритул до пішохідного переходу у кілька рядів, навскоси, а також – на власне пішохідній зоні площі. Новостворена парковка з розміткою – теж «весела» ділянка: авта ігнорують лінії, зупиняють як завгодно, за межами розмітки і блокують одна одну. За півгодини, проведених за спостеріганням цього «броунівського руху», ситуація помінялася кільканадцять разів, але ознак порядку не набула.

Ці кілька фотосвідчень, які я одразу розмістила у facebook, де вони викликали жваве обговорення ужгородцями. Сам же факт фотографування  викликав ще швидшу жваву реакцію водіїв. Зокрема, двох таксистів (чиї авто, на мій скромний погляд, були припарковані трошки не за правилами), які, на щастя, без надмірно грубої лексики, але все ж не надто ввічливо, фото «попросили» видалити. Один із них навіть звинуватив мене у «втручанні в особисте життя», що насправді просто кумедно. Але я не про це…

А от про що: прошу цю публікацію вважати офіційним зверненням до Ужгородської міської ради, в.о. міського голови, його заступників (відповідальних за цю сферу), транспортної комісії, а також міської ДАІ. Від імені ужгородців (як водіїв, так і пішоходів, велосипедистів, матерів з візочками тощо) вимагаю навести лад на площі Петефі та протидіяти як просто паркувальному хаосу, так і можливій небезпеці учасників дорожнього руху (якими ми всі є незалежно від виду транспорту чи то його відсутності).

До речі, раджу почитати коментарі, висловлені ужгородцями під фото в соціальній мережі: там чимало слушних думок від городян, хоч і без словесних сутичок не обійшлося. Також заявляю: як сайт Uzhgorod.in готовий продовжувати розпочату вже давно боротьбу з «оленізмом» (хамським паркуванням), так і я особисто й, переконана, мої колеги радо долучатимуться до цієї роботи.

Словом, як кажуть на Закарпатті, «давайте дашто робити!».