Піонери не насправді (ФОТО)

Одягнути червоний галстук і пілотку сьогодні можна у закарпатському селі Колочава. Починаючи з 2007 року, місцеві ентузіасти організували музей радянської школи. Усім селом зібрали експонати. Вчителі-пенсіонери знайшли в архівах старі класні журнали, чорнильниці, фотографії, плакати. Розчистили кабінети, де колись дійсно вчилися колочавські жовтенята і піонери. І найголовніше, роздобули піонерську атрибутику та значки жовтенят. Їх тепер вистачить і на туристів. Власне, інтерактивна школа радянського минулого, це не тільки спроба оживити історію, а й залучити в село туристів.

Охочих стати піонерами у Колочаві вистачає. Вчителі нічого поганого в цьому не бачать. Кажуть, основні правила актуальні у всі часи: поважати старших, бути чесним і зразковим другом, дотримуватися дисципліни, захищати Батьківщину … Впевнені, що такій згуртованості, яка була за часів піонерії, треба ще повчитися.

Жовтенята починають урок першими. Для дітей 1-3 класів Володя Ульянов – показовий приклад вихованого, працьовитого хлопчика. «Только тех, кто любит труд, октябрятами зовут». Хлопці знають, за хорошу поведінку і навчання їх приймуть у піонери. А поки вони пишаються своїми значками.

Урок у піонерському класі починається з найвідомішого гімну:

«Взвейтесь кострами синие ночи

Мы — пионеры, дети рабочих,

Близится эра светлых годов,

Клич пионера всегда будь готов»

 А потім туристам розповідають і про те, що червоний галстук – символ піонерської організації, і про символічні 3 його кінця як зв’язок 3 поколінь – комуністів, комсомольців і піонерів. Знають і те, що Ленін – вождь пролетаріату.

Попри певну комічність гасел, усе ж заперечувати те, що це частина історії, не вдається. І не найгірша частина.

Туристів, які приїжджають до Колочави, при бажанні навіть посвячують в жовтенята і піонери. Радіють всі, кажуть вчителі. Для іноземців – це родзинка. Такого вони, як правило, не бачили. А от для мешканців колишнього Радянського Союзу – це нотка ностальгії за безтурботним дитинством.