«Перш ніж вийти на вулицю, надіваємо на взуття пакети»

Серпень 2008 року мешканці провулку Підвального в мікрорайоні Горяни Ужгорода згадують, як страшний сон. За якихось півгодини дощ перетворив їхню вулицю на стрімку річку, яка знесла дорожнє покриття, пошкодила будинки й залила подвір’я. 
Відтоді минуло 5 років, але, попри численні обіцянки, міська влада Ужгорода досі не спромоглася знайти кошти, аби 250 жителів провулку могли нормально користуватися своєю дорогою. «До нас ані «швидка», ані таксі заїжджати не хочуть, – розповідає одна з тутешніх мешканок Оксана Зейкан. – Фактично, до нас просто неможливо заїхати, тому власні транспортні засоби залишаємо на автобусній зупинці, там же чекають нас автомобілі таксі чи інших служб. Цієї зими, аби переправити до «швидкої» літнього сусіда, довелося навіть викликати працівників МНС зі спецобладнанням!»
Що стало тоді причиною затоплення провулку, ніхто не знає й донині. Жителі припускають, що причина – в забудові дачного масиву у верхньому кінці Горян, мовляв, тоді могли порушити системи природних стічних канав. Жителька Горян Ольга Шалата була однією з тих, чий двір буквально плавав після нищівного дощу. «По нашій вулиці вода несла сміття й дерева, коли ж нарешті негода відступила, виявилося, що потік повністю зніс дорожнє покриття, перетворивши шлях на  суцільну яму, по якій хіба танком їхати», – розповідає вона нині. 
До 2008 року нічого подібного в цій частині Горян не спостерігалося, тепер же достатньо й невеличкого дощу, аби вулиця знову перетворилася на потічок або багнюку. Люди кажуть, у них складається враження, ніби живуть на безлюдному острові, а не в обласному центрі, адже в провулку нема ні каналізації, ні вуличного освітлення, ні прочищення снігу зимової пори. «Виходячи з дому, майже в будь-яку погоду ми змушені вдягати на ноги поліетиленові пакети, які знімаємо лише вийшовши на головну дорогу», – розповідають тутешні жителі. 
Правозахисник Василь Попович, котрий допомагає мешканцям, зауважує: люди не сидять склавши руки, хоча спершу й очікували, що міська влада їм допоможе. «Спочатку жителі провулку зверталися до влади поодинці, але щонайменше двічі на рік, – розповідає він. –  Просили виділити кошти на відновлення дорожнього покриття, однак діставали хіба що формальні відписки. До прикладу, 24 червня та 31 серпня 2011 року людям відповіли, що їхнє питання буде внесене до плану соціально-економічного розвитку на 2011–2012 роки. Але до сьогодні ніхто й не думає розпочинати в провулку бодай якісь роботи. Ба більше: за словами Василя Поповича,  2008 року мешканці власними силами і за свої кошти частково вирівняли дорогу, а невдовзі, на черговий лист отримали відповідь, в якому  тодішня міська влада (на чолі з Ратушняком – Авт.) приписала цей невеличкий ремонт… собі, відзвітувавши, мовляв, виконаний він за кошти з місцевого бюджету.
Днями мешканці 25 дворогосподарств, побоюючись наближення осіннього дощового періоду, знову порушили це питання на зібранні територіальної громади. Зневірені люди вирішили підготувати колективне звернення до обласної ради й адміністрації, аби до їхнього провулку нарешті завітали фахівці для обстеження та щоб у видатковій частині обласного бюджету на 2013 рік заклали кошти на ремонт дорожнього покриття в провулку Підвальному. 
«Замок» намагався дізнатися в міськраді, чому з 2008 року на ремонт цієї невеличкої вулиці не можна було знайти фінансування, але в Департаменті міського господарства відповіли, мовляв, не знають про проблеми провулку Підвального, тому не можуть нічого прокоментувати.