Пам’ять – спільна для народів (ФОТО)

Відкриття пам’ятного знаку жертвам Голокосту та подвигу рятівників, які наважувалися протистояти нелюдським діям щодо знищення цілого народу, стало апогеєм Днів єврейської культури, які упродовж 3-х днів тривали в Ужгороді.

Поважна делегація Угорщини, за підтримки Уряду якої і стала можливою акція, єврейське духовенство та представники громадських організації цієї общини, місцева влада, небайдужа громадськість – урочисте відкриття знаку стало урочистою, жалобною і, водночас, життєствердною акцією – вшановуванням втрачених життів; рятівників, які понад усе намагалися протистояти шаленій у своїй нелюдськості фашистській машині. І не лише, заради пам’яті – для того, аби цей жах не повторився! І над цим необхідно працювати усім людям доброї волі…

Про це говорив, зокрема,заступник Державного секретаря Угорщини Чобо Латорцои: "Не залежно від належності до народу, нації,у цьому куточку світу наша доля – спільна!". Підтримав поважного угорського гостя і голова Всеукраїнської асоціації євреїв – колишніх в’язнів гетто і нацистських концтаборів Борис Забарко: "Пам’ять історична може роз’єднувати і об’єднувати! Саме тому не припустима її фальсифікація, викривлення чи замовчування".

"Десятки тисяч людей примусово вирвали з життя … Це сотні тисяч тих, хто не прийшов в життя – їх дітей, онуків, правнуків … Сьогодні, в основному, говорили про євреїв, а були ще українці, угорці, роми… Для мене ключовою стала фраза, вимовлена сьогодні: пам’ять не можна змінити, пам’ять не можна забути … Тому я – тут …", – говорить і народний депутат України, наш земляк Роберт Горват, який до слова, чимало доклався до того, аби ідея була реалізована.

Урочисто жалобна акція завершується спільною молитвою головних раввинів України та Ужгорода, після чого усі присутні складають навколо пам’ятного знака камінці пам’яті – власної, творячи її спільну картину…

Авторами ідеї пам’тного знаку та облаштування території стали скульптор Михайло Колодко та архітектор Петер Сарваші.

До відома, за різними даними з 1944-го року з Ужгорода та його околиць до таборів смерті вивезено близько 14 тисяч євреїв, з усього Закарпаття – близько 100 тисяч. Пережили фашистські катівні близько 20-30% полонених…