Ужгород вчергове втратив неповторний будинок. І вчергове питання «Хто винен?» не дозволить дати відповіді на «Що робити?» – споруді на розі Капушанської і Толстого вже нічого не допоможе. Будинок, що належить до цінної забудови міста, повністю перелицьований.
Головний архітектор міста Олександр Шеба нарікає: «Ми нічого не можемо вдіяти. Будинок зробили за проектом, який погоджений у 2009 році головним на той час архітектором міста – пані Стричик».
uzhgorod.in має підтвердження – підпис поставлено у листопаді 2009 року, і проект передбачав не тільки зміну ліній та оздоблення фасаду, а й повну перебудову, відповідно, знищення історичного обличчя.
«Не йшлося про те, аби лишити його в первинному вигляді – адже проект передбачав будівництво другого поверху. І тоді сам поверх і весь проект треба було б вирішувати інакше. Але… Коли ми втрутилися на першому етапі робіт, була можливість зберегти хоча б вигляд першого поверху, а головне – ліпнину, і це аж ніяк би не вплинуло на вартість проекту. Ці оздоби можна було б зберегти або повторити, щоби не порушувати стильовий характер будівлі. Я розумів, що формально ми не можемо чіплятися до проектанта, адже проект погоджено саме в такому вигляді. Але у спілкуванні я переконував пана Шаламона (проектанта) , і він обіцяв – збереже ліпнину і відкоригує проект так, аби не руйнувати стиль першого поверху. Що ж – він виявився справді «власником свого слова» – сам узяв і сам забрав. Шкода будинок», – каже головний архітектор міста.
Олександр Шеба наголошує: те, що нова споруда – не найпотворніше з того, що могло постати в центрі, не надто втішає, адже втрачено справді особливий будинок, цінний для Ужгорода.
А от скульптор Андрій Возницький висловлюється різкіше – нову споруду слід знести, аби покарати знищувачів. Він намагався врятувати стару ліпнину, і дещо йому таки вдалося – три фрагменти збережено, як і елемент фризу.
Андрій викуповував ліпнину у майстрів, які збивали сецесійні оздоби молотками. Скульптор дуже шкодує, що будівельники не дозволили йому зняти ліпнину особисто – тоді б більше збереглося. Адже фрагмент оздоблення вікна бачимо зараз лише на фото, яке скульптор зробив випадково іще до початку варварської «реконструкції».
Сумна «передсмертна» фіксація – на фотографіях Олександра Богданова з сайту lost.uzhgorod.ua.
Андрій Возницький говорить: «Ця ліпнина унікальна для Ужгорода. Бо інші фрагменти, зокрема, з флористичними елементами, зустрічаємо частіше. А ця – сюжетна, тут зображення з античних міфів, і вона робилася спеціально для цього будинку. Шкода, фрагмент над вікном врятувати не вдалося – його грубо збили і я у будівельному смітті не знайшов навіть шматків, які можна було б скласти… А ось ці – відчистив, і вони у мене в майстерні. Чудова робота».
До слова, у скульптора є не лише певні цікаві і фахові думки щодо оздоб ужгородських будинків, але й унікальні взірці ліпнини. Але це вже інша історія…
Як же ж виглядає новий будинок – ужгородці можуть на власні очі побачити на розі Капушанської і Толстого, навпроти магазину «Фокстрот».
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.