Вербна неділя – важливий день у християнському календарі, що передує Страсному тижню та Великодню. Цього дня віряни згадують урочистий вхід Ісуса Христа до Єрусалима, коли народ зустрічав його вигуками “Осанна!” та встеляв дорогу пальмовим гіллям.
В українській традиції ці гілки замінює верба – перше дерево, що прокидається після зими, символізуючи нове життя, надію та оновлення.
Церковне вітання у Вербну неділю
Оскільки Великдень у 2025 році у православних і католиків випадає на 20 квітня, то датою Вербної неділі є 13 квітня.
У цей день, як і в інші великі свята, віряни вітаються словами: “Слава Ісусу Христу!”
У відповідь: “Навіки слава!”, “Слава навіки!”, “Навіки-віків! Амінь”, “Слава навіки Богу!”
Народне вітання
Особливістю Вербної неділі в Україні є звичай легенького “побиття” освяченими гілочками верби своїх рідних та друзів. При цьому вимовляється традиційна примовка:
“Не я б’ю – верба б’є! За тиждень Великдень!”
Цей обряд символізує очищення, побажання здоров’я, добра та нагадування про наближення світлого Христового Воскресіння.
У деяких регіонах України, особливо на заході, ця примовка використовується як повноцінне святкове вітання, з яким звертаються навіть до незнайомих людей.