Найстаріша закарпатська ікона та мощі Святого Валентина (ФОТО)

Його Преосвященство єпископ Мукачівський Мілан Шашік разом з закарпатськими журналістами вчора, у суботу 21 січня, відвідав греко-католицькі святині Мукачева. Серед них – три монастирі та чотири храми.

Одним з перших єпископ навідався у головну обитель греко-католиків Мукачева – Собор Успіння Пресвятої Богородиці. Настоятель храму Йосип Ловска розповів про непросту історію храму. Зокрема про те, що у 1991 році, коли Святоуспенський собор було повернуто греко-католицькій громаді (після довгих років радянських репресій та підпорядкування Московському патріархату), храм знаходився у жахливому стані – розграбований, понищений, розкрадений. У ньому не залишили ні коштовних цінностей, ні навіть звичайних батарей. До того ж хтось вирішив підпалити у приміщенні машинні шини… Зараз храм відроджується, триває його реставрація та оздоблення. Сьогодні у соборі знаходяться копія Туринської плащаниці та часточка Животворящого Хреста.

Владика Мілан Шашік також навідався і у нещодавно збудовані церкви, а також ті, що перебувають на стадії будівництва. Перша – Церква Зіслання Святого Духа побудована на вулиці Митрака. ЇЇ зведення почалося із невеликої дерев’яної каплиці святого архистратига Михаіла. Нинішній храм також виконаний з дерева із гармонійно «інкрустованими» скляними вітражами. Головний центральний вітраж із зображенням Таємної вечері має бути встановлено в храмі вже наступного тижня. Складатиметься унікальний скляний художній витвір із 9 окремих частин. До того ж, що незвично, зображення таємної вечері буде вертикальне, а не звичне – горизонтальне.

Церква Преображення Господнього на вулиці Токаря ще на стадії будівництва. Наріжний камінь під спорудження був освячений владикою Міланом у серпні 2009. Зведення храму планують закінчити за 1.5-2 роки. Наразі ж вірники моляться у невеличкому приміщенні колишнього гуртожитку.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці теж одна із найдавніших святинь Мукачева. Першу згадку про неї датують 1692 роком. Її більш ранніми.попередниками були дерев’яні храми (зокрема, церква Святого Михайла, дзвін від якої ще й досі зберігся), а спорудження кам’яної церкви завершилось у 1864 році. Храм цікавий тим, що тут збереглися розписи та ікони середини 19 століття, а також зберігаються раритетні мощі 24-ох святих. Серед них і, можливо, єдині на Закарпатті мощі Святого Валентина.

У чоловічому греко-католицькому монастирі св. Миколая Чудотворця зберігається найстаровинніша ікона на Закарпатті – чудотворна ікона Мукачівської Богородиці. Ікона невідомого авторства, датована 1453 роком, була подарована для закарпатських вірників папою Пієм XI ще у 1926 році. Спершу вона знаходилась у старому монастирі ( у березні 1947 році був ліквідований радянською владою, а приміщення його передане православним монахам Московського патріархату, тим часом як 33-ох греко-католицьких монахів було вивезено в Імстичівський монастир, а по кількох роках багатьох репресовано та відправлено у заслання). З початку 90-их старий монастир так і не було повернуто греко-католицькій громаді. Ікону ж довго переховували родини греко-католиків, а у 2009 знову передали вже до новозбудованого монастиря. Отець Веніамин каже, що до ікони щоденно приходять молитися люди. Декому щира молитва біля неї допомогла видужати від важкої хвороби, комусь – зачати довгождану дитину, а хтось зумів розв’язати інші негаразди. На всі богородичні свята при монастирі відбуваються багатотисячні відпусти.