На заробітки по… СНІД

Буквально за два місяці в 15 закарпатців виявили ВІЛ. Серед них – дитина  до 18 місяців, народжена інфікованою матір’ю. Діагноз СНІД установили 4 особам. Троє померло. І хоч наша область у країні пасе задніх щодо темпів поширення недуги, нові випадки ВІЛ тут реєструють щороку. За даними Закарпатського обласного центру профілактики та боротьби зі СНІДом, найбільше інфікованих у Хустському районі. Переважно це заробітчани.

Однозначної відповіді, чому лідирує Хустщина, немає. Олександр Нікітін, заступник головного лікаря з медичної частини Хустської районної лікарні, каже, можливі два варіанти. «Або ми дуже добре виявляємо ВІЛ-інфікованих, ретельно обстежуємо групи ризику, або епідеміологічна ситуація в нас і справді більш напружена, ніж в інших районах. Спеціальних досліджень, чому так склалося, ми не проводили».

Уже багато років на обліку в райлікарні перебуває близько півсотні хустян. Наразі четверо мають діагностований СНІД. 7 ВІЛ-інфікованих – діти, у більшості випадків через матір. «Цього можна було уникнути, – зауважив Олександр Віталійович. – Якби мама вчасно звернулася до жіночої консультації, обстежилася, вчасно виявила недугу, то з 24 тижня вагітності їй провели б так звану профілактику вертикальної трансмісії ВІЛ/СНІДу. Йдеться про те, що жінка приймає антиретровірусні препарати, народжує дитину – і немовляті упродовж перших двох тижнів життя дають ці ж ліки. Тоді є висока ймовірність того, що дитина буде здоровою. Такі випадки в нашій практиці були. Крім того, є новонароджені, які не мають у цей момент лабораторних доказів, що вони ВІЛ-інфіковані, проте стоять на обліку півтора року. І тільки через 18 місяців, як обстежимо й нічого не виявимо, маля з обліку знімаємо. З цих 7 дітей наразі двоє просто очікують свого точного вердикту. Також один старшокласник має СНІД».

Загалом обстежують у районі щороку до 5 тисяч осіб. Помирає 2–3 хворих. «Звісно, не всі вчасно проходять медогляд і лікуються. Список пацієнтів останні років п’ять «стабілізувався» і містить півсотні хустян. Без згоди батьків перевірити свій ВІЛ-статус дитина може вже з 14 літ. У кожному районі області, зокрема і в Хустському, у поліклініках працює кабінет «Довіра», у якому можна анонімно обстежитися на ВІЛ. Так само діють і наші клінічні підрозділи. Насамперед слід пам’ятати: знати свій ВІЛ-статус життєво важливо. І не варто боятися цієї процедури – вона пов­ністю конфіденційна».

«Лідерство» з поширення недуги хустські медики пояснюють різким стартом обстежень. «Оглянути осіб з груп ризику важко, – каже пан Олександр. – Найгірше обстежуються наркомани. Ця категорія не йде на контакт, ставлення до лікарів має негативне.  Коли з’явилися перші структури, як досліджувати й виявляти ВІЛ-інфекцію, перші нормативні акти, що зобов’язали оглядати населення добровільно, ми відразу ж обстежили дуже багато осіб саме з груп ризику. І коли в деяких районах були нулі, в інших – поодинокі випадки, у нас – 24–25. І до сьогодні цей «кістяк» існує. Померло порівняно небагато».

Крім того, у районі дуже багато заробітчан, і переважно це молоді люди, котрі виїжджають працювати до Росії та інших країн, де є великий ризик підхопити вірус імунодефіциту. Профілактику ВІЛ/СНІДу серед трудових мігрантів на Хустщині проводять, однак рівень поширення недуги не знижується. Особливо неблагополучними вважають села Горінчево, Рокосово, Велятино. За статистикою Закарпатського центру з профілактики та боротьби зі СНІДом, в області 78 % ВІЛ-інфікованих чоловіків є трудовими мігрантами. 60 % жінок – заробітчанки.

Передусім обстежують мі­гран­тів, призовників, медичних працівників, пацієнтів із затяжними вірусно-інфекційними хворобами, всіх донорів і вагітних. Найчастіше хустяни бажають перевірити свій ВІЛ-статус конфіденційно з профілактичною метою. «Тест можна цілком безплатно й анонімно зробити майже в усіх структурних підрозділах, де лікуються пацієнти, – каже Олександр Нікітін. – Якщо є клінічні ознаки недуги, пацієнту пропонують дотестові консультації. Кров для аналізу відправляємо до лабораторії Центру профілактики та боротьби зі СНІДом, звідки й надходить відповідь. У цілому це хороші результати, але в середньому за рік 5–6 ВІЛ-інфікованих осіб таки виявляємо».