На Закарпатті занепокоєні адаптацією дітей-біженців

Дівчинка Арзо, яка приїхала з Казахстану, живе в Мукачівському пункті тимчасової розміщення біженців вже три роки і ця держава їй подобається. Вона любить співати і танцювати, вчитися в школі. З-поміж українських національних страв Арзо найбільше полюбляє борщ.

Арзо — не єдина, кого доля закинула до нас з-за кордону. Проблема адаптації дітей-біженців в Україні, кажуть фахівці, нині дуже актуальна.

Іван Піров, вчитель музики в мукачівському ПТРБ та автор посібника для обдарованих дітей «Співаю рідному краю», зауважив: тільки професійна спрямованість «намагнітить» дітей-біженців мудрістю, любов’ю та злагодою. Насамперед педагог хоче навчити своїх вихованці української мови, пісні, європейської культури. За словами пана Івана, його учні часто змагаються у всеукраїнських та закордонних конкурсах та фестивалях. Та через відсутність достатньої технічної бази, часто доводиться працювати з дітьми в альтернативній формі. Важко подолати мовний бар’єр, каже вчитель, адже діти володіють мізерною кількістю слів.

Соціальна робота громадських організацій, переконаний Анатолій Біличко, соціальний працівник Міжнародного фонду охорони здоров’я та навколишнього середовища «Регіон Карпат» (NEEKA), має свої результати. Особлива увагу приділяють переживанням та потребам дітей. Соціальні служби, за словами пана Анатолія, повинні зробити все, аби діти-біженці якнайкраще змогли адаптуватися в чужій для них державі та навіть змогли стати її повноправними громадянами. Адже завдання програми «Україна ― моя друга батьківщина» — насамперед краще пізнати державу, її народ.

 «В школах для дітей проводять уроки толерантності, де учні розповідають про свою батьківщину та її традиції. Громадські організації щорічно закуповують для маленьких біженців підручники, шкільні форми, необхідне приладдя. Окрім того, з малечею займається психолог. На те, би дитина змогла спілкуватися українською на розмовному рівні, йде півроку або рік. Цього літа для дітей організували англомовний табір, який тривав 2 тижні.

Наразі ж великою проблемою на Україні є можливість  продовжити навчання для дітей-біженців, які здобули середню шкільну освіту. Адже вступити до ПТУ чи університету вони не можуть, оскільки не мають громадянства».