Обласний центр Закарпаття мав шанс отримати перший у державі заклад для реабілітації інвалідів, передовсім – учасників АТО, з усіма умовами для візочників. Влада обіцяла, кошториси погоджувала, але…
В Ужгороді кілька років тому виникла ідея побудувати на місці запустілої котельні сучасний спортивно-реабілітаційний центр для інвалідів з ураженням опорно-рухового апарату й учасників АТО, аналогу якого наразі немає в Україні.
Чимало чиновницьких кабінетів та перешкод довелося подолати активістам Закарпатського обласного осередку Української федерації спорту інвалідів з ураженням опорно-рухового апарату, щоби нарешті зрушити справу з місця. І от, 26 жовтня 2016 року «капсулу часу» урочисто було закладено під перший камінь фундаменту майбутнього центру. Саме тоді очільники міста і краю пообіцяли, що жодної зупинки в будівництві центру не буде.
За задумом ініціаторів, у спортивно-реабілітаційному центрі безкоштовно оздоровлюватимуться інваліди, учасники АТО, молодь з вадами розвитку, діти-сироти. Відвідувати центр зможуть також інваліди із сусідніх областей, позаяк подібних комплексів в Україні лише кілька. Як розповів голова Закарпатського обласного осередку Федерації спорту інвалідів з ураженням опорно-рухового апарату Олександр ЛИЗАНЕЦЬ, «у центрі будуть створені всі умови для того, щоб і візочники мали можливість займатися спортом: сидячим гандболом, бобом, бадмінтоном та іншими видами. Великою перевагою для людей з особливими потребами стане триповерхова будівля хостелу, де все до дрібниць продумано для візочників. Це дуже важливо, адже в Ужгороді немає готелів, де інваліди з ураженнями опорно-рухового апарату могли б почуватися комфортно».
На спорудження комплексу, вартість якого згідно з кошторисом становить понад 30 мільйонів гривень, 2016 року було надано 3,5 мільйона гривень: два мільйони — з міського бюджету, один — із державного бюджету і 500 тисяч — із обласного бюджету. Цього вистачило на підготовчі роботи, а вже наприкінці грудня підрядник — приватне підприємство «Пантеон» припинило будівельні роботи через відсутність коштів.
Олександр Лизанець каже: «Прикро, що попри владні обіцянки, будівництво все ж зупинилося. Підрядник уже придбав сендвіч-панелі, але встановити їх не може. Нині вже кінець квітня, та жодного руху немає». О. Лизанець, активісти і волонтери зверталися у різні інстанції — від місцевої влади до прем’єр-міністра — з проханням про надання коштів із державного бюджету тощо. Проте у відповідь — лише відписки… Тож будівництво спортивно-реабілітаційного центру нині опинилося під загрозою.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.