Сьогодні сталося дещо, що можна вважати непересічною подією для Закарпаття та його історично-культурної спадщини: два старовинні дерев’яні храми – у селищі Ясіня та Ужок – офіційно внесені до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Таким чином, церква Вознесіння Господнього (Струківська), що у селищі Ясіня Рахівського району та церква Святого Михайла, що в Ужку, Великоберезнянського району, отримали світове визнання. А відтак – і захист. До того ж. ця подія спричиниться ід о підвищення уваги взагалі до теми дерев’яних храмів краю – його неоціненних перлин, котрі вже давно заслуговують на шану і збереження та мають всі підстави вважатися символами Закарпаття.
Звісно, uzhgorod.in привітав з цією новиною людину, яка цьому радіє, мабуть, найбільше.
Захисник і дослідник дерев’яних церков Закарпаття Михайло Сирохман сказав, що безмежно радий такій події, і прокоментував, що, на його думку, включити закарпатські дерев’яні церкви до світової спадщини ЮНЕСКО годилося б іще у 1990-х роках – це б посприяло їх збереженню та тому, аби вони нарешті заслужено стали символом краю. «Ну але краще пізно, ніж ніколи. І я радий вибору. Ужоцька церква – неймовірна: така архаїчна, така своєрідна, перлина бойківського стилю, а їх залишилось небагато. Церква в Ясіня – взагалі просто ідеал. Здається, вона найменша серед гуцульських храмів. І водночас – найпоетичніша, фантастично майстерно зроблена і дивовижно вписана в ландшафт. Звісно, і церкви Хустщини – так звана «готика Потисся» – Крайниково. Олександрівка, Сокирниця – теж заслуговують на увагу. Але, безперечно, храми в Ясіня і Ужку варті світового визнання. Що цікаво, їх включили до переліку навіть без виконання умов щодо повного приведення до ладу, облаштування території. До слова, там були певні зміни – у Струківській побудували коридор, а в Михайлівській замінили двері. Що ж – тепер маємо ще більше підстав берегти наші храми», – сказав дослідник.
Довідка uzhgorod.in:
Церква Вознесіння Господнього (Струківська), що у селищі Ясіня Рахівського району та церква Святого Михайла, що в Ужку, Великоберезнянського району Закарпаття, увійшли до числа претендентів для включення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у 2012 році. В Україні збереглося близько 2 тисяч об’єктів дерев’яної сакральної архітектури, найбільше на Заході — лише на Закарпатті їх більше 120. Польща та Україна вирішили об’єднати свої зусилля в боротьбі за світове визнання. У центральний офіс ЮНЕСКО дві країни подали спільну транскордонну заявку «Дерев’яні Церкви Карпатського регіону України і Польщі».
Як вважає дослідник дерев’яних храмів Закарпаття Михайло Сирохман, церква Вознесіння в Ясіня є однією з найдосконаліших дерев’яних церков на всій Гуцульщині: «Є якісь чари у співвідношеннях бічних та центральної частин, у гладко тесаних колодах зрубів, у ґонтових покрівлях дахів і в маленьких ліхтариках над ними. Церкву необхідно обійти довкола, щоб мати просторову уяву про неї, щоб оцінити кожну її частину. На одвірку вирізано декоративну композицію з трьох хрестів, дату спорудження – 1824 рік. На жаль, ікони грубо перемальовано. У 1994 році до західного зрубу добудували з дерева додаткове приміщення».
Ужоцька Святомихайлівська дерев’яна церква 1745-го року є своєрідною візитівкою Закарпаття. Це одна з найцікавіших споруд бойківського стилю. У описі до неї йдеться: «Вона настільки досконало поставлена на схилі, що, здається, виросла на цьому місці. Тлом для неї служить вражаючий природний амфітеатр. Форми церкви ніби повторюють антураж. Зовні Михайлівська церква проста і невибаглива. Храм позбавлений різких зовнішніх прикрас, вигадливих подробиць — він стрункий і витончений. Силует Михайлівського храму надзвичайно мальовничий, виразного малюнку».
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.