Близько сорока п’яти пасічників з’їхалися в Мукачево на щорічний вересневий фестиваль «Медове свято». Окрім закарпатський бджолярів свої товари представили пасічники з Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської, Полтавської, Кіровоградської та Хмельницької областей. Покупцям пропонували більше десятка різних сортів меду: гречаний, соняшниковий, липовий, акацієвий, різнотрав’я, а ще такі сорти, які можна придбати лише в центральній Україні: фацелієвий, донніковий, золотушниковий, із цвіту софори чи синяка. Мукачівський пасічник отець Іван на питання, чому Закарпаття має таку невелику палітру сортів, відповідає: «У нас пасічники не засівають поля медоносними культурами, тому бджоли обмежуються тими, сезонними, які знаходяться біля пасіки ». Та все ж хітом продаж на всіх фестах є саме класичний мед з різнотрав’я та гречаний.
Пані Леся приїхала на фестиваль з Кіровоградщини. Вона нарізає соти відразу з рамки, біля якої в’ються бджоли. За 100 грамів цього продукту править 15 гривень. Одним з найдорожчих продуктів на ринку є перга. За 100 грамів порошку треба віддати 100-120 гривень. Франківчанка Ольга купує, не роздумуючи, для неї головне не ціна, а якість. Жінка лікує пергою хвороби шлунку, зміцнює судини та імунітет.
Чоловіки в більшості юрмляться біля довгих стелажів з медовухою: класична, вишнева, м’ятна. Для любителів безалкогольних напоїв – медовий квас. Квітковий пилок, забрус – для тих, хто лікується продуктами бджільництва. Для найбільш рішучих – настійка на личинках воскової молі. Бджолярка Людмила Мигович про такий напій каже: «Це Богом дані природні ліки для відновлення після інсульту та для лікування туберкульозу». Чоловікам рекомендує випробувати настійку на бджолах для лікування простати. Та найбільшим делікатесом на ярмарку є горіхова суміш в меду. Це справжня комора калію – такого необхідного мікроелементу для серця та м’язів. До складу такого «горіхового салату» входять: мигдаль, фундук, курага, родзинки, грецький горіх та кеш’ю. Продавчині запевняють, що за смаком снікерс «пролітає».
Покупці розглядають золотаво-коричневі баночки, щоб обрати найкращу. Більшість надає перевагу вже кристалізованому меду. Він більш ароматний і точно – не грітий. Хоча знавці медової справи запевняють: проблема не втому, що мед розігрівають – від цього він гірший не стає. Проблема – як розігрівають. Якщо його перегріти – він втрачає більшість корисних властивостей. Приміром, соняшниковий та рапсовий мед кристалізується протягом місяця, липовий, з різнотрав’я чи гречаний – до кінця осені, а акацієвий до весни залишається рідким.
Один з найавторитетніший бджолярів на фестивалі – Василь Антонович Гайдар – кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, півжиття пропрацював завідувачем відділу селекції та репродукції карпатських бджіл Інституту бджільництва імені П. Прокоповича Національної академії аграрних наук України. Під керівництвом Василя Антоновича створено п’ять типів карпатських бджіл. Саме вони є одними з найкращих за всіма характеристиками, тож користуються великим попитом в Україні та за кордоном. Та науковець каже: «Незважаючи на таку хорошу породу, меду в Закарпатті практично немає, бо дуже скудна кормова база, тому більшість наших бджолярів займаються розведенням бджолиних сімей». Що ж до якості та різновидів меду на ярмарку, кандидат наук зізнається – цього річ більшість меду, яким торгують навіть закарпатські бджолярі, привезений з центральної України. Усьому причиною була спекотна погода.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.