Так-так, саме проходила. Хоча Уж і є акваторією Закарпатського флоту, та води тут горобцю по коліна, а подекуди водойму можна подолати, і ніг не замочивши. Тож і човни наші «мореплавці» часом тягнуть пішки. У цьому – і сіль гумористичної регати, яка має мало стосунку до того, що асоціюється у нас із цим словом: глибока вода, широкі простори, стрімкі хвилі та горді вітрильники. Наша, Ужгородська, регата – особлива. Вона весела!
Це – яскраве дійство, яке піднімає настрій, а також і тему чистоти берегів наших річок. Недарма організатори наголошують: сміття і так забагато, тож рештки своїх суден будьте ласкаві не залишати. Уламки ж таки трапляються: от і один із 26 човнів цьогорічної регати до фінішу не дійшов, а деякі дійшли частково. Адже найбільша пошана на регаті – саморобним «кораблям». Чого тільки не було за всю історію веселого змагання: і крижина з пінопласту, і ванна на плоті, і «паперовий» кораблик, і «банка» з черв’яками для риболовлі, та навіть плавучий санвузол.
Регата – місце гумору і креативу. А ще – те, що робить Ужгород Ужгородом: містом, де цікаво і де відбуваються веселі заходи. Замалим не пів-міста прийшло спостерігати, як близько 70 відчайдухів долають, якщо можна так сказати, води Ужа. Серед них були і плавучий єдиноріг, і персонажі екіпажу «Мультик»: пінгвіни, кролик та хтось незрозумілий у рожевій шубі, і навіть пляшка шампанського. Замикали процесію адмірал і контрадмірал Закарпатського флоту Федір Шандор і Сергій Денисенко, які ще й із задоволенням смакували пиво просто посередині річки. Що, погодьтеся, можливо не на кожній регаті. Щонайменше, точно не по кісточку в воді.
І хоча регата – це не надто про спорт, а просто про радість, все ж є і переможці. Традиційно найкращих моряків визначають у чотирьох номінаціях. Отже, серед тих, хто подолав непросту (а найбільше неглибоку) дистанцію у 1800 метрів від Підзамкового мосту й за міст Масарика, у номінації "Летючий Голандець" (найшвидше судно) вже вдруге переміг "TATU": досвід і швидкість. Як "Веселий Роджер" (найоригінальніше судно) – "Мачо-Лечо", і капітану варто видавати звання «морський вовк», адже участь не перша і знову яскрава, та ще у стилі reggae. Як "Чорна каракатиця" (найшвидше судно серед саморобних) відзначили "Вело-водо-хід", який вирізнявся ще й польотом інженерної думки, і «за кермом» також «морський вовк». А як "Ноїв ковчег" (найчисельніший екіпаж) перемогу здобула команда ««Вікінги» Україна-Норвегія», в якій пливли ветерани війни та їхні дружини, які зарядили регату бойовим духом і позитивом.
На фініші усіх учасників посвячують у моряки, за традицією «морських вовків» даючи скуштувати забортної води. За процедуру відповідає Іван Дівинець – боцман Закарпатського флоту і справжній досвідчений капітан, який організовує сплави гірськими річками. Для дійства він зібрав воду з чотирьох головних річок Закарпаття: Тиси, Ужа, Латориці й Боржави (ця, як видно за пляшкою, найчистіша), і змішав коктейль з додаванням капітанського рому в якості антисептика. Скуштувати – не просто весело, а честь і вхід до особового складу Закарпатського флоту.
Ужгородська регата відбулася вже в 9-й раз, перетворившись на улюблене свято ужгородців і гостей міста. Аби не позбавити себе радості, варто запланувати взяти участь у регаті-2019!
Той, хто першим сказав: краще побачити, ніж сто разів почути, був мудрим. І радість від Ужгородської регати найкраще передає саме картинка. З подякою всім причетним до дійства пропонуємо переглянути моменти Ужгородської регати та відчути настрій!
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.