Львівські «блазні» підірвали Ужгород

Львівський театр ім.М.Заньковецької бліц-гастролями на Закарпатті прикрасив останній вік-енд осені.

Зрештою, підзаголовок привезеної цього разу комедії «Блазні мимоволі…» цілком відповідає соціальним настроям, а значить аншлаг був забезпечений апріорі. «З життя бюджетної інтелігенції» у комічному стилі – втомлена політичними стресами, перманентними загрозами і економічним колапсом театральна публіка сподівалася на відгук зі сцени.

Заньківчани, до честі, не підвели! Прогнозований успіх соціальної комедії, густо приправленої не надто вишуканими, але «перченими» жартами, цілком передбачуваним , проте не менш від того смішним сюжетом – повною мірою залежав від щирого, значною мірою – бурлескного, виконання.

Безперечні анонсовані лідери сценічного колективу: гротескний Петро Бенюк, трагікомічний Януш Юхницький – цілком виправдали сподівання. І дещо насторожений неквапним реалістичним початком зал з кожною наступною хвилиною вибухав і сміхом, і оплесками, і зойками захвату і розуміння усього, що відбувалося на сцені.

Особливий респект ужгородській публіці: овації, влаштовані львів»янам після вистави, стали щирою вдячністю за кілька годин занурення у царство Мельпомени. Реакція ж артистів довела – прийом, влаштований в Ужгороді, вартував того, аби приїхати на край української землі з розповіддю про життя бюджетної інтелігенції, яку країна перетворила на блазнів…