Київський розворот Віктора Орбана: 5 завдань для нового посла Угорщини

В останні три тижні в українсько-угорському конфлікті нарешті “замовкли гармати” і заговорили дипломати. Як наслідок, обидві країни зробили хай невеликі, але дуже важливі в нинішній ситуації кроки назустріч, пише Європейська правда.

Будапешт змінив скандальну назву “уповноваженого по Закарпаттю”, а Київ дав агреман – згоду на призначення нового посла Угорщини в Україні.

Обидва рішення, а надто останнє, є приводом для стриманого оптимізму, адже вони можуть стати новою точкою відліку у відносинах двох країн – якщо не перезавантажити їх, то принаймні створити додаткові умови для руху від безглуздих протистоянь до відновлення довіри.

Та нині варто розібратися, хто ж стане новим представником Угорщини в Києві, та які завдання поставив перед ним угорський прем’єр Віктор Орбан.

 Кадри гальмують все

“Кадрові питання” виникли на порядку денному українсько-угорських відносин ще влітку, і хоча формально вони не пов’язані одне з одним, про ці проблеми стало відомо майже одночасно.

Ще на початку серпня Україна публічно обурилася появою в уряді Угорщини посади із провокаційною назвою “уповноваженого по Закарпаттю”, у якій Київ побачив зазіхання на свій суверенітет у регіоні. Тоді ж угорські дипломати неофіційно розповіли, що Київ кілька місяці поспіль блокує призначення нового посла, не відповідаючи на запит про агреман для нього.

Невдовзі міністри Клімкін та Сійярто нібито домовилися про “обмін” – взаємне вирішення цих проблем, і навіть оголосили про це публічно.

Та надалі в обох столицях аж три місяці синхронно зволікали із виконанням домовленостей, запевняючи при цьому, що жодних політичних проблем немає, а є лише “технічні питання”, які заважають виконати домовленості.

З одного боку, через те, що в Будапешті, попри домовленість, не змінювали скандальну назву посади “уповноваженого по Закарпаттю”, змушуючи урядовця Іштвана Грежу одна за одною скасовувати свої планові поїздки в Україну. Адже приїзд до зміни назви посади створював небезпеку оголошення його персоною нон ґрата.

З іншого – в Києві не квапилися видавати агреман на призначення Іштвана Ійдярто новим угорським послом, тоді як його попередник Ерно Кешкень вже давно “сидів на валізах”.

Та поки сторони демонстрували непоступливість та принциповість з кадрових питань, в українсько-угорських відносинах сталося нове, значно серйозніше загострення. Його спровокувало відео з угорського консульства в місті Берегове, на якому зафіксовано, як громадяни України присягають на вірність Угорщині, а присутній на церемонії представник Будапешта радить їм приховувати цей факт від української держави.

Далі конфлікт лише загострювався: була взаємна висилка консулів, списки “Миротворця”, провокаційні борди тощо. Все змішалося докупи – і ситуація знову сягнула тієї критичної межі, яку дві країни вже проходили на початку цього року, коли на тлі конфлікту щодо освітнього закону двічі за місяць сталися вибухи в офісі КМКС в Ужгороді.

Як тоді, так і тепер зрештою стало очевидно, що обидві сторони зайшли занадто далеко в протистоянні, а єдиний, хто має з цього зиск – це Кремль, який давно системно працює на те, аби пересварити двох сусідів.

Зрештою, і в Києві, і в Будапешті усвідомили, що подальша ескалація шкодить їм обом, а тому вгамували пристрасті та спробували рухатися назустріч. Нехай навіть малими кроками.

Автору цих рядків не раз доводилося чути від дипломатів з обох столиць, що важливу роль у відновленні конструктивного діалогу між Україною та Угорщиною вдруге за рік зіграв Вашингтон.

Попри стереотипи в надмірній симпатії угорців до Москви, насправді Будапешт орієнтуватися на США не меншою мірою, ніж Київ. Зрештою, Петер Сійярто публічно визнав “миротворчу” роль Вашингтона у питанні участі України у саміті НАТО.

Радник держсекретаря США Вес Мітчелл, глави МЗС Угорщини та України спілкуються в Парижі, січень 2018 

ФОТО HUNGARY TODAY

Не дивно, що в останні три тижні, після втручання США, події розвивалися за тим самим сценарієм, що й кілька місяців тому: Павло Клімкін та його угорський колега раптово провели відразу кілька зустрічей та оптимістично заявили про готовність шукати компроміс.

Почали вони зі згаданих на початку цієї публікації “технічних питань” – перейменування посади угорського уповноваженого по Закарпаттю, консульських консультацій та агремана для нового посла Угорщини в Києві.

Так, 30 жовтня стало відомо, що Будапешт все ж змінив назву посади Іштвана Грежі, який з уповноваженого міністра з розвитку Закарпатської області нарешті став відповідальним за співпрацю Саболч-Сатмар-Березької та Закарпатської областей.

Як підтвердили джерела “Європейської правди” в МЗС двох країн, цього ж дня посла Угорщини в Україні Ерно Кешкеня запросили в МЗС, щоби вручити йому агреман на призначення його наступника в Києві.

Це питання вирішене. Як і доля Іштвана Грежі: цієї середи, 7 листопада, він нарешті прибув на Закарпаття, де його не бачили з початку серпня. Привіз чергову партію вакцини.

Звісно, це ще не привід говорити про “мир” між Україною та Угорщиною, але “кадровий обмін” може стати першим кроком у цьому напрямку.

 Who is Mr. Íjgyártó?

Вже цього четверга, 8 листопада, Іштван Ійдярто прибуде до Києва та фактично розпочне свою дипломатичну місію в Україні. Вручення вірчих грамот, за даними джерел, планується вже у найближчі тижні, точно до кінця листопада.

Окрім офіційної біографії, кількох виступів на міжнародних виставках та у парламенті Угорщини, а також лічених інтерв’ю, важко знайти бодай якусь важливу інформацію про Ійдярто у відкритих джерелах.

Мало знають про цього угорського дипломата навіть провідні міжнародні оглядачі угорських видань, з якими вдалося поспілкуватися, готуючи цей матеріал.

Іштван Ійдярто ФОТО LAJOS SOÓS/MTI

На сайті Міністерства закордонних справ та зовнішньої торгівлі він досі фігурує як один із заступників Петера Сійярто, відповідальний за напрямок культурної дипломатії.

Утім, за інформацією кількох джерел у МЗС Угорщини, фактично з травня цього року Іштван Ійдярто лише формально обіймає цю посаду. Натомість він повністю занурився в “українське питання” і готується до роботи в Києві.

Колеги Іштвана Ійдярто, в тому числі ті, хто пам’ятає його по роботі послом у Росії протягом 2010-2014 років, кажуть, що у той час Ійдярто не запам’ятався нічим особливим – він лише озвучував офіційну позицію Будапешта, зокрема і про те, що антиросійські санкції – контрпродуктивні, а Угорщина їх підтримує лише заради єдності в ЄС.

Жодних сумнівів, саме ця сторінка у біографії нового угорського посла стане його найбільш вразливим місцем під час роботи в Україні. Тож тепер Іштвану Ійдярто слід завчасно приготуватися до запитань про санкції. А ще – про російську агресію та про те, чий Крим.

Як свідчить останній досвід екс-першого заступника місії ОБСЄ на Донбасі Александра Хуга, у Києві вже нікого не задовольнять протокольні відповіді на ці запитання з стандартними евфемізмами.

Цікавий факт: угорський дипломат народився на території сучасної України, в Береговому. Це може стати гарним козирем у його спілкуванні зі ЗМІ: мовляв, “я свій, тобто ваш”. Хоча цей козир умовний, адже школу пан Іштван закінчував уже в Угорщині, куди переїхала його сім’я, коли він був ще дитиною.

Саме знання української може стати головним козирем нового посла, тим паче, на тлі саме мовного протистояння Києва і Будапешта.

Досі серед угорських дипломатів знання української було рідкісним винятком. Розумів, але не розмовляв нею і останній угорський посол Ерно Кешкень, який спілкувався в Україні або російською, або через перекладача.

До слова, кілька місяців тому, на тлі мовної суперечки з Києвом щодо закону про освіту, в угорському МЗС стартували курси української мови. Не виключено, що їх відвідував і новий посол. Принаймні, про те, що він активно опановує українську, розповідає і Павло Клімкін, і угорські джерела ЄП. А зважаючи на відкриття у Будапешті мовних курсів, Іштван Ійдярто буде не єдиним з дипломатів, хто готується вразити усіх в Києві своїм знанням української мови.

І це – справді чудово.

Колеги, причому не тільки з угорських дипломатичних кіл, характеризують Іштвана Ійдярто як 100% технократа, дуже розважливого і поміркованого. Інколи – аж занадто поміркованого. Він може бути хоч і більш гнучким у комунікації, але набагато менш публічним та проактивним, ніж його попередник Ерно Кешкень.

Хоча в цьому ключі важливо брати до уваги умови, в яких працював Кешкень і в яких доведеться працювати Ійдярто.

Якщо попередній посол Угорщини раптово опинився в епіцентрі дуже жорсткого політичного протистояння між Києвом і Будапештом, то новий їде в Україну з досвідом та аналітикою цього протистояння, а також можливістю спробувати допомогти двом країнам перезавантажити відносини.

Щойно виникла суперечка з Києвом, ініціативний Кешкень, схоже, перестав вписуватися в угорську дипломатичну вертикаль, яку очолює особисто Віктор Орбан, який часто ухвалює рішення одноосібно з огляду на власні політичні інстинкти. Власне, останній рік так і відбувалося: Будапешт взяв усе в свої руки і часто не бачив особливої потреби радитися зі своїм посольством у Києві.

Наразі ситуація змінилася, і “технократичний” Ійдярто гарно підходить на роль посла, з яким Віктор Орбан буде не тільки на постійному особистому зв’язку, а й поверне у ланцюг ухвалення рішень щодо України.

 5 завдань для нового посла

Хоч рішення про призначення нового угорського посла було ухвалено ще у травні та відповідало плановим ротаціям, але після того, як Київ спершу повернув документи Ійдярто, а відносини між країнами знову загострилися, у Будапешті обговорювали й альтернативний сценарій – не змінювати свого представника, допоки в Україні не пройдуть президентські та парламентські вибори і бодай трохи не проясниться ситуація.

Утім, Віктор Орбан обрав діаметрально протилежне рішення. Схоже, що він хоче зіграти на випередження: розібратися, що ж насправді коїться в Україні, чому ухвалюються самі такі закони про освіту та мову, а зрештою – перезавантажити відносини з Києвом на найвищому рівні, як угорський прем’єр і звик вести дипломатію.

У цих напрямках і працюватиме Іштван Ійдярто та його команда. Вже працює.

І тому до 31 березня 2019 року ми з вами навряд знову почуємо в заявах із Будапешта прямі звинувачення на адресу Петра Порошенка, мовляв, той свідомо утискає угорців заради свого рейтингу.

Ті слова Петер Сійярто сказав у розпал останнього загострення з Києвом, вперше з моменту непорозумінь між країнами персонально звинувативши українського президента й натякнувши, що його час на посаді спливає.

І в угорському МЗС дуже швидко це, схоже, зрозуміли. Не без підказок Іштвана Ійдярто, звісно.

Мабуть, головне завдання майбутнього угорського посла вже сьогодні – переконати Віктора Орбана не гарячкувати щонайменше до другого туру, а краще взагалі стати лише глядачем в українському виборчому театрі, не підтримувати жодного з кандидатів до самісінького кінця та дистанціюватися від усіх попередніх меседжів з Будапешта – хай і неофіційних та кулуарах – мовляв, там уже визначилися зі “своїм кандидатом”, і ним стала Юлія Тимошенко.

Натомість краще зосередитися на підготовці ґрунту для співпраці з українською владою після виборів, хто б не очолив країну. І в цьому ключі вкрай доречною є угорська ініціатива, яку нещодавно озвучив все той же Петер Сійярто – укласти двосторонню угоду про захист нацменшин.

Насправді ж йдеться фактично про аудит та впорядкування всієї нормативної бази співпраці двох країн. Наразі видається, що обидві сторони розуміють необхідність такого кроку.

Лише один приклад з останнього скандалу навколо відео з консульства у Береговому. Окрім Віденської конвенції про консульські зносини, Київ та Будапешт уклали у травні 1991 року аналогічний двосторонній документ. Згідно з пунктом 1 статті 29 цієї двосторонньої конвенції, “консульська посадова особа в межах консульського округу має право приймати будь-які заяви, необхідні згідно із законодавством акредитуючої держави, з питань громадянства”.

І саме цей пункт статті Будапешт наводить як законні підстави для видачі угорського громадянства українцям у своїх консульствах на території України. Хоча це хай і непрямо, та все ж суперечить українському законодавству про громадянство, а відтак суперечить іншим статтям цієї та Віденської конвенції про консульські відносини.

Це лише один із прикладів колізії, яких насправді в двосторонніх угодах чимало. Синхронізувати все – серйозна дипломатична робота, яку доведеться виконувати в тому числі Іштвану Ійдярто. Це його задача №2.

Третя задача – відновлення позитивного іміджу Угорщини в Україні, який серйозно постраждав  за останні півтора роки суперечки з Києвом, у тому числі на Закарпатті, де також чимало гарних угорських ініціатив затьмарені безвідповідальною політикою.

Було б добре, якби до цього списку задач Іштван Ійдярто додав також мету розширити політику Будапешта щодо України з виключно угорської громади та Закарпаття на всю країну, тим паче, що угорський бізнес непогано в нас представлений – Wizz Air, OTP Bank, Gedeon Richter успішно працюють в Україні вже не перший рік. Це четверта задача.

Віктор Орбан та Петер СійяртоФОТО ЕРА

І п’ята, мабуть, найважча, але зі стратегічної точки зору, можливо, найважливіша та точно найскладніша – вичистити угорську зовнішню політику щодо України від гібридного впливу Кремля та російських наративів про українських фашистів, нацистів, хунту, агентів Сороса, Україну як failed state та “буферну зону” Російської імперії.

У Будапешті постійно акцентують на суверенній зовнішній політиці як фундаменті угорської незалежності.

А також – нарешті усвідомити, що Україна – це не частина “російської зони впливу”, а незалежна держава, яка має право на власний курс щодо Угорщини.

На жаль, не для всіх в угорському уряді це є очевидним. Але без цього Будапешту не вдасться відновити дружні відносини з Києвом.