Куди відпускають рабів? «Антифейсбучна» творчість

Костянтин Левін – керівник інформаційного відділу каналу "Тиса-1" не лише шанований колективом «шеф». Костя має особливе почуття гумору і філософський склад розуму. Окрім таких, не надто видатних (проте напрочуд важливих) властивостей він має одну дивакувату, як на сьогодні, властивість: не визнає соціальні мережі.

Через це поетичні експерименти Левіна поширюють, публікуючи його колеги і друзі. І саме їм, як правило, Костянтин Володимирович присвячує такі послання, приурочуючи їх до святкових подій чи професійних свят. Проте цього разу, за словами автора, ідея байки прийшла несподівано, майже серед ночі і відтворилася на папері за кілька хвилин… До слова: назви Левін не придумав, тому тим, хто має хвилю під час обідньої перерви чи після робочого дня, можна долучитися))

Не претендуючи на поетичні епітети, у пошуках певних аналогій – від Костянтина Левіна…

— Жил на свете креативный

И потешный раб.

Публику информативно

Радовать был рад.

Не беда, что ел похлебку

И в трущобе жил

Ведь его, по свежим сводкам,

Господин любил.

Не беда, что цепь на шее –

Лучше так творить.

Может, Господин сумеет

Больше полюбить…

Юмором-то Он блистает,

Что ни говори:

«Пусть мой раб пересчитает

Звенья на цепи!

И когда число мне скажет,

Долг я не взыщу.

Без обмана вовсе даже

Сразу отпущу»

Раб старался очень-очень,

Все пересчитал.

Господин проверил: «Точно!

Что я обещал?

Веришь мне, мой славный малый?», –

У раба спросил

И, подвесив над провалом,

Взял и отпустил…