Кожному свій храм

Майже півторамільйонне населення Закарпаття представлене більш ніж сотнею різних національностей. Тут на 12,8 тисячі км2 компактно проживають українці з угорцями, словаками, румунами, німцями, росіянами, поляками, євреями, вірменами тощо, тому наш край славиться й різноманіттям конфесій. 

В області й цих недостатньо

 
Сьогодні в краї діє 1645 релігійних громад 37 напрямків, вірники яких задовольняють свої молитовні потреби у 1348 культових спорудах, представлених у всіх без винятку районах та містах обласного підпорядкування.
Однак забезпеченість релігійних громад культовими спорудами становить загалом тільки 81 %. Найбільше храмів – у релігійних громад православної, греко-католицької, римо-католицької, реформатської церков, євангельських християн-баптистів. Інші намагаються їх наздогнати, і це зумовлює будівництво нових молитовних споруд. Таким чином, на сьогодні релігійні громади області зводять ще 243 божниці. 
Що ж стосується обласного центру, то в Ужгороді представлено широкий спектр релігійних напрямків: християнство, протестантизм, юдаїзм тощо. Загальна кількість храмів – 35.
Головний архітектор міста Олександр Шеба в цьому питанні дотримується думки, що для Ужгорода церков забагато. Розповідає, що бум «культового» будівництва припав на час, коли в Україні діяло рішення уряду про безплатне виділення ділянок на зведення храмів. Цей процес держава всіляко стимулювала. Відповідно тоді ж і було роздано дуже багато землі. «Виникало відчуття, що кожен, хто закінчив духовну семінарію, намагався створити собі церковну громаду й узяти наділ під будівництво храму. Як наслідок, нечисленна громада через брак коштів часто залишила ділянки з недобудованими спорудами», – зауважив він. 
2006 року рішенням міської ради було підтримано ініціативу депутатів однієї з фракцій щодо тимчасового призупинення надання ділянок для зведення культових споруд на території Ужгорода. Мовляв, через те, що їх є забагато. Наразі це рішення є чинним, але в місті, за словами головного архітектора, однаково вже немає землі, придатної для такого будівництва. 
Через масовий розподіл земель під церкви, до 2006 року Ужгород дістав ще один «подарунок»: оскільки не було розроблено ні плану, ні схеми розміщення культових споруд, церкви почали зводити навіть у внутрішніх подвір’ях багатоповерхівок. 
Без реєстрації не бути споруді

Будь-яке будівництво – як багатоповерхівки, так і храму – потребує відповідного паперового погодження. Україні відомі численні випадки, коли шахраї просили виділити ділянку на будівництво каплички, а відтак зводили на томі місці житло, торгові центри. 
У практиці головного архітектора обласного центру був випадок, коли дуже велика кількість церковних служителів – лідерів громад, котрим виділяли ділянки під церкви, найперше починали зводити фару, а це вже визначається як індивідуальне житлове будівництво. 
Саме через це «Замок» поцікавився питанням процедури оформлення ділянки під культовий храм. У відповідь на інформаційний запит в Закарпатській ОДА повідомили, що, відповідно до Земельного кодексу України, право постійного користування  ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають релігійні організації України винятково для будівництва і обслуговування культових та інших споруд, необхідних для забезпечення їх діяльності.
Особа, зацікавлена в одержанні ділянки за проектом землеустрою, повинна звернутися з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної місцевої ради чи адміністрації. Варто зауважити, що в документі мусять зазначатися орієнтовний розмір наділу та його цільове призначення. Також треба додати графічні матеріали, на яких зазначене бажане місце та розмір ділянки.