Кожному школяреві Закарпаття – нетбук

Наш край першим в Україні підписав  меморандум з Держагенством інвестицій –важливі для області проекти матимуть статус загальнонаціональних.

Закарпаття – перший в Україні регіон, де запроваджується пілотний проект «Відкритий світ» – забезпечення всіх учнів загальноосвітніх шкіл персональними нетбуками, а всього навчального процесу – електронним учителем, мультимедійними та інтерактивними системами через створення національної мережі зв’язку 4 покоління. Проект має на меті зрівняти можливості всіх, навіть із найвіддаленіших сіл, дітей Закарпаття і тих, що вчаться в елітних школах Києва. 

Про це повідомив голова Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України Владислав Каськів під час засідання ради інвесторів в Ужгороді. 

Виступаючи на зібранні, начальник управління освіти закарпатської ОДА Михайло Мотильчак розповів, що підготовка до реалізації проекту почалася в лютому 2011 року. Уже проанкетували 473 навчальні заклади області – вивчали кадрові, матеріальні можливості, забезпеченість комп’ютерами. Щоб сприяти поширенню мережі Інтернет, місцева влада вирішує питання виділення землі для встановлення додаткового обладнання. 

Каськів зазначив: закінчуємо розробку пристроїв, це своєрідний гібрид нетбука і смартфона, вони надаватимуться школярам у безвідсотковий кредит, а батьки матимуть змогу за кілька років невеликими сумами його відшкодувати. Також у кожній домівці буде доступ до Інтернету. 

Коментуючи цей проект журналістам, голова закарпатської обласної ради Іван Балога жартома зазначив: «Ми вже навіть хвилюємося, що наші діти стануть такі закомп’ютеризовані, що не буде кому виконувати фізичну роботу, наприклад, цеглу на будівництві класти. Коли ж серйозно, така можливість нас дуже тішить, бо якщо краяни змалку знатимуть, як і де знайти інформацію, куди звернутися, постукати, як вирішити питання, інтегруватимуться у Європу і світ, то будуть усі підстави говорити, що ми свою місію виконали, а давні дружні стосунки, зокрема з Владиславом Каськівим, використовуємо на користь Закарпаття». За словами посадовців, перші школи будуть забезпечені новою технікою вже  наступного року. 

Крім супертехніки для школярів, у співпраці з Агентством уже наступного року мають почати й закінчити будівництво сучасного обласного перинатального центру. На Закарпатті один із найвищих рівнів народжуваності в Україні, але й чимало проблем зі здоров’ям породіль та немовлят. Тому, за словами Івана Балоги, на минулій сесії обласної ради вирішили виділити близько 300 тисяч гривень на проект перинатального центру, вже визначено  земельну ділянку на території об¬ласної клінічної лікарні, де його планують збудувати. Тетяна Міцьо, заступник начальника обласного управління охорони здоров’я, наголосила, що нині функції обласного спеціалізованого закладу виконує ужгородський міський перинатальний центр, потужності якого на це не розраховані, а інша проблема – діток, які потребують допомоги, у тому числі й недоношених, треба везти з Ужгорода в Мукачево. Це аж ніяк не поліпшує їхнє й без того слабеньке здоров’я. 

Проект «Нове життя – нова якість охорони здоров’я матерів та дітей» передбачає створення сучасних перинатальних центрів у всій Україні. І він єдиний із тих, якими займається Держагентство, де 75% вкладень забезпечуватиме держава. У більшості державне фінансування становитиме 3–5 %, натомість створюватимуться всі умови для залучення інвесторів. 25 % потрібної для перинатально¬го центру суми повинна знайти місцева влада. Голова закарпатської ОДА Олександр Ледида запевнив, що обласна влада готова вкладати кошти і вже, власне, почала це робити. 

Владислав Каськів додав, що йдеться не про поліпшення умов в одному пологовому будинку, а про докорінну зміну в регіоні системи допомоги при появі на світ маленьких українців. До речі, Фонд Пінчука вкладе у цю справу понад 100 млн грн, і за ці гроші в кожній області незабаром обладнають потужні реанімації для новонароджених. 

Владислав Каськів коротко презентував інші численні проекти, які заплановано втілити в Україні – «Чисте місто», «Доступне житло», «Якісна вода», зі створення транспортних мереж, розвитку тваринництва, виробництва сільгосптехніки, формування елеваторної інфраструктури, оптових ринків та інші. Хоча майже всі вони актуальні і для нашої області. Наразі Закарпаття долучиться до проектів «Енергія природи» – з використання альтернативних джерел енергії, економії за рахунок утеплення будинків, «Олімпійська надія» та створення індустріальних парків. 

Щодо передостанньої, то йдеться насамперед про гірськолижні комплекси на Боржавських полонинах. Владислав Каськів уважає: важливо, аби інвестори дізналися про наші можливості, а ми – створили належну інфраструктуру. Втілення цих проектів – питання 3–4 років, обсяги інвестицій – 50–150 мільйонів євро. Це також дозволить закарпатцям повернутися з чужих країн і гідно заробляти вдома, розвивати супутні галузі, приватний бізнес.

 Індустріальні парки мають замінити колишні закарпатські СЕЗ і ТПР. Уже пройшов перше читання у парламенті відповідний законопроект. На питання представника Ужгородщини, чому у нашому краї не можуть діяти й індустріальні парки, і СЕЗ, і ТПР, які так добре зарекомендували себе кілька років тому, Владислав Каськів сказав, що це не вирішить проблеми всієї України. Хоча локальні зони з преференціями для виробників діють у багатьох державах, та й, зрештою, не вся територія США є Силіконовою долиною. А на Закарпатті нині з інвестиціями не дуже весело: за обсягами надходжень посідаємо 13 місце в країні, а в перерахунку на одного мешканця маємо неповних 400 доларів, хоч і населення у нас чи не найменше серед регіонів України. 

Наприкінці засідання Владислав Каськів, голова облради Іван Балога та голова Закарпатської ОДА Олександр Ледида підписали меморандум про співпрацю нашого краю з Державним агентством з інвестицій та управління національними проектами України. Іван Балога наголосив: «Найважливіше, що проекти, які втілюватимуться на Закарпатті, будуть включені в національні, а отже, перебуватимуть на контролі у перших осіб держави, якість, гідні обсяги і терміни цих робіт будуть гарантовані». 

Утім, крім участі у загальнонаціональних, обласна влада повинна підготувати перелік проектів, які матимуть вужче, регіональне значення. Агентство візьме на себе обов’язок за рахунок ресурсів центральної влади сприяти їх виконанню.