Королівське Євангеліє 1401 року збергіає в собі багато таємниць з історії та культури Закарпаття (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Учора, 30 листопада, Королівське Євангеліє вдруге за свою історію перебування у фондах Закарпатського краєзнавчого музею відправилося в подорож. Цього разу на малу батьківщину, місце свого створення – Виноградівщину. Там унікальний фоліант представили на науковій конференції з нагоди його 610-ї річниці.

Напередодні відзначення круглої дати про старовинну книгу почали активно говорити історики, мистецтвознавці й засоби масової інформації. Декілька цікавих фактів з історії книги привідкрила й головний зберігач фондів Закарпатського краєзнавчого музею  Тетяна Шевніна.

Так, для дослідниці досі залишається загадкою, чому у 70-их роках, коли на реставрацію до Києва із музейних фондів в Ужгороді забирали інші цінні експонати: Біблію Франциска Скоріни, Біблію Федорова, Мукачівський псалтир, поза увагою залишили Королівське Євангеліє? Чому книга, датована 1401 роком (і яка вже тоді потребувала нагальної допомоги) тоді не зацікавила реставраторів?

Проте це не єдина «біла пляма» у історії цієї унікальної книги. У 1998 році, коли для крайового музею вдруге настала черга відправляти свої пам’ятки на планову реставрацію, Короліське Євангеліє таки потрапило до списку обраних творів, які запланували оновити. Саме тоді книга вперше за 40 років покинула стіни краєзнавчого музею (куди разом з іншими цінними виданнями була передана наставником Мукачівського монастиря о.Василем (Проніним) у 1961 році).

Через три роки, у 2001, книга повернулася… у точнісінько такому вигляді, як була до того. З Києва передали, мовляв, так і так – державних коштів на відновлення Королівського Євангелія немає, спеціалістів відповідного рівня також. Якщо хочете – усе за гроші. Звичайно ж у музею запрошеної суми на той час не виявилося… Ще більш дивно, що такі заяви пролунали у рік відзначення 600-ліття книги.

Більшість сторінок книги на сьогодні серйозно пошкоджені вологою та часом. Повністю прочитати усі збережені сторінки книги можна лише під інфрачервоним світлом. Проте, й попри це Королівське Євангеліє – неймовірно коштовна й унікальна пам’ятка.

Закарпатська художниця й мистецтвознавець Одарка Долгош каже, що з мистецької точки зору книга й справді є скарбом. У її оформленні застосовувалися різні, надзвичайно цікаві стилі – тератологічний орнамент, народна орнаменталістика, нововізантійський стиль. «Усе це свідчить про те, що людина, яка займалася оздобленням книги була художньо дуже майстерною, а головне – прогресивною!», – вважає дослідниця.

Окрім листків, заповнених текстами й візерунками, за її словами, у книзі залишилось доволі багато білих полів, і навіть зовсім чистих сторінок. Цей факт наштовхує дослідників на припущення про те, що у 1401 році  Станіславом-граматиком було закінчено написання книги, але не оздоблення. Для останнього він залишив вільні місця на сторінках. З цього випливає ще одна цікава теорія – не обов’язково автор тексту був й автором оздоблень. Їх могла здійснювати інша людина. А може й кілька людей. І, ймовірно, щось завадило завершити художнє оформлення Євангелія повністю. «Але все це тільки припущення, яких може бути безліч», – наголошує пані Одарка і каже: потрібні ґрунтовні дослідження для того, щоб щось стверджувати напевне.

Напередодні 610-ї річниці Королівського Євангелія почали лунати локал-патріотичні лозунги, мовляв, саме на ньому мають складати присягу президенти України. Адже воно на понад півтора століття старше за широковідоме Пересопницьке. Тетяна Шевніна заперечує: «Нема що порівнювати. Пересопницьке Євангеліє знаходиться в чудовому стані. Нашому ж потрібна термінова реставрація чи бодай консервація. Його навіть на світло виносити небезпечно! Книга розпадається на очах!».

Зараз музеєм разом із Закарпатським художнім інститутом розглядається можливість створення точного макету Королівського Євангелія. Тільки таким чином його можна буде відкрити для широких досліджень, наголошує пані Тетяна. Однак, обидві дослідниці книги вельми скептичні стосовно перспектив її повного відновлення у первісному вигляді. Кажуть, це занадто коштовний проект. Надії, однак, не втрачають. Пані Тетяна каже, що буде дуже рада, якщо новий сплеск зацікавлення Королівським Євангелієм призведе до того, що на справу його відновлення знайдуться спонсори й меценати.

DSC_0002
DSC_0014
DSC_0019

Будьте першим, додайте коментар!

Залишити відгук