Голова Державної інспекції сільського господарства України Владислав Гончаренко провів брифінг із представниками бізнесу та громадських організацій. Ключовим питанням зустрічі стала тема контролю за обігом продукції, що містить генетично модифіковані організми (ГМО).
Владислав Гончаренко констатував, що система контролю за ГМО-продукцією в Україні знаходиться в стадії становлення. Проте 2013-й став роком системної роботи із введення в державі обліку генетично модифікованих організмів. Так, Уряд у 2013 році ініціював створення мережі із 86 лабораторій для визначення показників безпеки по наявності ГМО у продукції. І на сьогодні проблема ідентифікації та маркування ГМО в Україні частково вирішена.
Крім того, глава відомства зазначив, що наразі триває формування національного реєстру ГМО, що дозволить відстежувати мету вирощування генетично модифікованої продукції, її місцезнаходження та подальше використання.
У свою чергу, голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко зазначила, що в питанні обігу ГМО потрібно передусім подбати про захист населення і запропонувала ініціювати на законодавчому рівні створення державного фонду для збільшення перевірок продуктів на вміст ГМО лабораторіями Державної інспекції сільського господарства. Тому що вартість аналізу харчового продукту на вміст ГМО становить близько 800 грн. І щоб зробити вибіркову перевірку всього продовольчого асортименту (а це кілька мільйонів артикулів) і встановити, чи відповідає маркування на товарі рівню вмісту в ньому трансгенів, державі необхідно передбачити в бюджеті додатково кілька сотень мільйонів гривень (у 2013 році було перевірено майже 600 магазинів торгових мереж і 84 сільгоспвиробники, що виробляють готову продукцію).
Як зазначають урядові експерти, ГМО — це живі організми, яким шляхом впровадження чужорідних генів були додані нові фенотипічні ознаки (наприклад, стійка до пестицидів соя або морозостійка кукурудза). Крім того, продукти, які отримані за допомогою генетично модифікованих організмів, або до складу яких входить хоча б один компонент, отриманий з продуктів, що містять ГМО, також можуть вважатися генетично модифікованими, залежно від законодавства країни. Використання живих модифікованих організмів (життєздатних культур) на території України заборонено законом. Дозволено ввезення тільки переробленої відповідним чином рослинної сировини.
Аналітики зазначають, що у зв’язку з глобальним поширенням генетично модифікованих сої та кукурудзи (60% всіх площ, відведених під вирощування цих культур у світі, мають ГМО-компоненти), отримати абсолютно чисті продовольчі продукти сьогодні у світі практично неможливо.
Саме тому в низці країн введено так зване порогове значення вмісту ГМО в продуктах. Величина, що не перевищує цей рівень, характеризується як технічне забруднення, і продукт не підлягає маркуванню на вміст ГМО. В Україні, як і в країнах Європейського Союзу, цей поріг встановлено на рівні 0,9%. Продукти, вміст ГМО в яких перевищує 0,9%, підлягають маркуванню.
Джерело – Інформаційно-аналітичний бюлетень КМУ
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.