Якщо б з усіх міст Німеччини потрібно було б обрати одне, романтичне та офіційне водночас, то безперечно, вибір впаде на місто Дармштад. Не дивно, що саме це місто стало містом – побратимом Ужгорода. У цьому переконалася група студентів УжНУ, які під час поїздки, яку щороку організовує Факультет романо-германської філології для студентів, що вивчають німецьку мову, відвідала чимало визначних місць не тільки Дармштада, але і сусідніх великих міст.
Високоосвічений та вишуканий Дармштад – привабливе місто, адже література, наука, мистецтво та архітектура подарували йому особливу атмосферу. Нею він славиться і по нині. Не зважаючи на те, що під час Другої Світової війни місто було майже вщент зруйнованим, йому вдалося відродити колишню привабливість, реконструювати старі пам’ятки і збудувати багато нових, не менш цікавих.
Дармштад – німецька столиця стилю модерн. Більш ніж 100 років тому на пагорбі Матілденгоє (Matildenhöhe), який ще називають пагорбом муз, бо саме місто вважається творінням чарівниць, був заснований район, де проживала та будувала будинки колонія митців: архітекторів та художників. ЇЇ заснував герцог гессенський Ернст Людвіг. Колонія митців працювала з 1899 року, а завершила свою діяльність вже в роки Першої світової війни. На Матілденгоє вони створили комплекс архітектурних пам’яток німецького модерну. Власне кажучи, це саме те місце, заради якого сюди з’їжджаються гості майже з усієї Німеччини і не тільки.
На цьому ж пагорбі розміщена незвична для Німеччини будівля – православний храм Марії Магдалини, побудований у ранньо-ярославському стилі, який німці називають просто Російська капеллла.
Також на цьому пагорбі височіє весільна вежа (Hochzeitsturm) з п’ятипалою кроною. При її будівництві строго дотримувались канонів стилю модерн.
У Дармштаті велика кількість, як великих, так і маленьких парків. Центральне місце серед них займає Герренгартен ( Herrеngarten) – найбільший та найстаріший парк цього міста. Він поділяється, відповідно до свого стилю, на англійську та французьку частини. Цей парк є місцем відпочинку для майже всіх студентів – а їх тут чимало ! Жителі Дармштаду зазначають: «Справжній студент, який навчається у нашому місті, проводить більшість вільного часу у Герренгартені, де він черпає енергію для навчання».
У центрі міста розташована площа Луізенплац ( Luisenplatz), а на ній – колона, заввишки майже 39 метрів, яку вінчає постать Людвіга І. Навіть смерть великого герцога Людвіга І та герцогині Луїзи не змогла їх розлучити – про це подбали дармштадці.
Мабуть, кожний відвідувач, який прогулювався містом, хоча б один раз спотикнувся, нахилив голову, і побачив дивні відшліфовані камінці з написами. Якщо придивитися уважніше, то можна побачити нанесені на них імена, дати, назви міст. Це так звані «Камені спотикання» ( Stollpersteine), на яких увіковічені імена євреїв, які загинули, або імена тих, кому вдалось втекли. Це вражає. Дармштадці говорять: «Спотикатись потрібно не тільки ногами, але й душею та думками».
Якщо дивитись на панораму Дармштаду, у вічі впадають два золотисті куполи, які навіюють спогади про казкові історії 1001 ночі. Ці куполи прикрашують досить дивний витвір архітектурної думки віденського архітектора Фріденсрайха Гундертвассера – Лісову спіраль ( Waldspiralle). Це незвичний житловий будинок, побудований у гармонії з природою.
Після перебування у Дармштаді студенти відвідали Франкфурт- на- Майні, який по праву називають одним із значущих фінансових центрів Європи. Велика кількість хмарочосів, банків та різних фінансових установ, їх сумбурне розміщення, надають Франкфурту досить офіційного характеру, а його обличчя здається надсучасним. І все ж невід’ємною частиною цього міста є фахверкові будиночки, які підкреслюють виключно німецький колорит Франкфурта- на -Майні. А ось Майнц та Гайдельберг, сповнені атмосферою романтики, вишуканості та величі.
Короткочасна подорож не може розкрити все багатство Німеччини. Її основна мета познайомити студентів лише з декількома визначними містами Німеччини та покращити знання німецької безпосередньо в середовищі носіїв мови. Мабуть, кожний зі студентів, закінчуючи свою подорож, загадав бажання: повернутись сюди ще хоча б одного разу.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.