І знову – зі смутком і журбою… (ФОТО)

На Виноградівщині Роман Совлич  став шостою жертвою АТО

 Навколішках односельчани з Фанчикова з поминальними лампадками у тремтливих від хвилювання руках, у скорботних сутінках зустріли свого Героя, мобілізованого Романа, який був артилеристом  128 окремої гірсько-піхотної бригади.

Чи не найбільше сліз виплакали найважливіші жінки його життя. Мама приїхала на похорон із Аргентини, де знаходиться на заробітках, а ще кохана дівчина Тімея, яка так і не стане нареченою у білій фаті  на їхньому весіллі, яке було заплановане на травень. Все село прийшло проводжати юнака в останню путь і хлопці, згідно традицій, прикріпили до власних курток білі бутоньєрки.  У гурті серед військових його найкращий друг – Себі Дєврі. Хлопці не тільки разом росли і дружили, але й спільно пішли на контрактну службу і пліч-о-пліч воювали в АТО під Дебальцевим.     

Майже три кілометри  з домівки до греко-католицького храму, де відспівували Героя, несли  труну його побратими. Мав позивний Сова, був щирим і мудрим. У листопаді юнаку виповнилося б тільки 22 роки.