На Закарпатті прагнуть не забути давні звичаї, пов’язані з улюбленим помічником горян – гуцульським конем. Для горянина гуцульський кінь – не просто друг, а помічник і годувальник. Тому на його честь влаштували справжнє свято – фестиваль «Гуцульський кінь у культурі східних Карпат». Відбулося дійство на Свалявщині, в селі Голубине, де на базі санаторію «Квітка полонини» розташований Закарпатський племконецентр.
Долучилися поляки, адже традиційна гірська порода – спільна для кількох держав, і саме в Польщі найбільше чистокровних «гуцуликів». Нині порода належить до таких, що вимирають, і закарпатці усіма силами намагаються зберегти улюбленого коня. У Закарпатському племконецентрі, виховують взірцевих тварин – чистокровних гуцуликів. Хоч кінь цієї породи і славиться тим, що є найкращим помічником, норову – не позичати.
Не лише працелюбність та талант подорожувати горами, а й сама вдача гуцульського коня – привід їх любити. «Це «гарячі» коні, але – добродушні!» – кажуть конярі.
Мета – показати не лише коней, а й їх роль у карпатській культурі. Саме завдяки цій тварині горяни змогли облаштуватися на крутих схилах – працелюбний кінь допоміг. Зокрема, й переносячи вантажі. Як от за допомоги тарниці – «вантажного» сідла, на якому перевозили і воду, й інші важкі речі. Тепер, коли коней замінили автівки, таке сідло – справжній раритет, трапляється хіба на святі. І, на жаль, лише на фестивалі побачиш верхи – молодих. А ще не так давно гуцульське весілля без гуцульського коня і весіллям не вважалося.
Загалом же на фестивалі не лише демонстрували різні таланти «гуцуликів», від їх вправності у здоланні перешкоді і до лікування – іпотерапії, а й співали і танцювали разом з народним колективами. Свято гуцульського коня на Закарпатті обіцяють зробити традиційним.
Відео – телеканал ЗІК
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.