Щоденні новини розпочинаються цієї пори зі штормового попередження для подорожуючих горами. Лавинонебезпечна пора триватиме, щонайменше, кілька тижнів. Рятувальники стурбовані: незвичний для останніх років сніг не зупинив шанувальників «екстріму», тому потенційна загроза сходження лавин не зупинить відчайдухів поготів. Віктор Опаленик – досвідчений рятувальник, командир закарпатської гірської пошуково-рятувальної частини не втомлюється попереджати: за легковажне ставлення до гір доводиться розраховуватися і здоров’ям, і життям.
– Наскільки мотивована Ваша стурбованість?
– Більше, ніж… За увесь минулий рік наші бійці виїжджали 153 рази, а за неповних 2 місяці поточного року було вже 80 викликів. Впродовж усього 2011-го врятували 162 особи, а цього року – вже 129!
– Хто ж завдає стільки клопоту?
– Зараз це – в основному, приїжджі. Пошук адреналіну, екстріму, бравада і легковажність – основні причини, що завдають роботи нашим хлопцям.
– Наші – саме «наші», закарпатці?
– Так. Специфіка нашої роботи – ніч, туман, сніг – не надто комфортні умови. Тому поряд із фізичною витривалістю рятівники мають настільки знати місцевість, щоб пересуватися нею, як то кажуть «наосліп». У 10 відділеннях рятувальної служби, які дислоковані у районах найбільшої туристичної активності по всьому, фактично, периметру Закарпаття, працює 74 досвідчених бійці, що мають в середньому 10 років стажу. Саме вони й ризикують власним життям, повертаючи легковажних «екстремалів» на бази.
– І хто ж іще відповідає за такий «вид розваг»?
– Стаття 13 Закону про туризм чітко визначає сторони, що відповідають за безпеку туриста. 1 – туроператор чи тур-агент, що надає послугу, 2 – місцева влада, 3 – держава. Ми – представники третьої сторони, але ж діяти без участі 2-х складових надто важко!
– Ви можете запропонувати вихід?
– Окрім очевидного: змусити працювати усіх, наведу приклад. Я маю можливість спілкуватися із європейськими колегами. Приклад, буквально, 2-тижневої давності: у Чехії заблукав турист, повернення додому обійшлося йому у 12 тисяч євро – у таку суму оцінили роботу служб, задіяних у його пошуку. Жоден європеєць не рушить у гори без страховки. Жоден європеєць, на жоден день!
– Зрозуміло, що змусити викладати додаткові кошти наших не змусиш…
– Мова не йде про великі кошти, але вони компенсують зусилля і ризик рятівників, а за відсутності надзвичайної ситуації ідуть на розвиток служби.
– Усе ж доки цивілізація не поширилася на наші фірми та уми, можливо, дасте, бодай, загальні поради?
– Користуючись нагодою, я в першу чергу, хочу звернутися до туристів з проханням не переоцінювати свої можливості. Гори не терплять і не прощають легковажності. Перш, ніж іти в гори будь-якої пори року, поцікавтеся прогнозом погоди на найближчі 1-3 доби. Наступне, обов’язкове, – беріть із собою мобільні телефони. Ви зможете описати місцевість, де опинитеся і нам не доведеться, орієнтуючись лише на описи сусідів чи друзів, «прочісувати» десятки кілометрів гірських лісів. Ми знаємо багато прикладів, коли саме телефони рятували людям життя! І головне: не нехтуйте попередженнями про небезпеку. Чимало лижників «геройствують», виїжджаючи за межі траси, чітко визначеної огорожею. Не робіть цього! Таблички із написами «лавинонебезпечно» стоять не заради урізноманітнення ландшафту!
– Ви не боїтеся налякати туристів?
– Жодним чином! Просто хочу застерегти ще раз: не нехтуйте власною небезпекою і не змушуйте нас ризикувати власним життям, розраховуючись за вашу легковажність!
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.