З нею я познайомився торік – невисокою худою смуглявкою з Марселя, одержимою мандрівницею пенсійного віку, головна пристрасть якої в останні чверть століття – пізнання світу.
Вирушивши на початку літа з рідного міста, француженка вкотре пройшла тоді Старий континент пішки та автостопом. Мартіна Бедок наполегливо долала село за селом, місто за містом, ближче познайомившись з Румунією, перейшла до закарпатсько Ясіні, а звідти через усю область – аж до Ужка.
На карті акуратно позначила пройдені населені пункти. Особливі враження, розповідала, від Хуста, Колочави, Жденієва, Волівця, букових пралісів Великоберезнянщини, віднесених до світової спадщини ЮНЕСКО, місця падіння метеорита у Княгині. Запам’ятався їй і високогірний Ужок, його перевал, серпантини доріг.
Мартіна каже, що хоч багато бачила в Європі, Азії та Африці, та наш край також дивовижний, повний екзотики і контрастів. Сюди вона збиралася тричі, ще у 2003 і 2007 роках, але якось не виходило – бракувало карт, детальних описів маршрутів. Ґрунтовно підготувавшись, жінка з третьої спроби таки дісталася до нас. Окрім природи у захопленні від закарпатців – людей добрих, щирих, охочих допомогти. Прикладів назвала кілька, особливо запам’яталася француженці сім’я з невеликого прикордонного села Лубня, де жінка пригостила уродженку Марселя грудкою свіжого смачного сиру з коров’ячого молока, а її чоловік підвіз туристку до центрального шосе. «Закарпаття,- вважає Мартіна Бедок,- не поступається за цікавістю тому, що я бачила в Японії, Марокко, Камбоджі, США, Канаді, Лаосі, В’єтнамі».
А як завершила Мартіна минулорічну мандрівку торік і що робить тепер? На це запитання вона відповіла коротким імейлом: «Дотепер згадую Закарпаття, після котрого вирушила пішки в Братиславу. Це також було гарно і цікаво. Потім відвідала Краків у Польщі, а тоді літаком повернулася у Францію. Нинішнього року мій шлях пролягає на Непал – цей маршрут запланувала подолати протягом 3 місяців».
Мартіна Бедок з жахом згадує час, коли їй зробили операцію на хребті, вставлений диск і страх перед майбутнім. Фахівці порадили їй багато рухатись. І відтоді вона значну частину року у дорозі. Про болі у спині давно забула. Її рідні і близькі вже звикли до такого способу життя Мартіни, давно перестали нарікати, раді потім зимовими вечорами слухати оповіді про підкорення далеких і близьких доріг.
Мартіна у листі просила трохи розповісти і про своїх колег, які також побували на Закарпатті, рекомендують цей гірський край чистого повітря, прозорої води і привітних людей іншим французам. Один з них – Сімон Дюбуа. Він торік просто закохався у Карпати, особливо припали йому до душі поселення і природа Закарпатської області. 4-місячна подорож пішки через Карпати (Словаччину, Польщу, Україну, Румунію і Сербію) вразила мальовничими місцями, які й уявити не міг. Україна стала йому надзвичайно близькою. Улюбленим місцем, каже, стали саме закарпатські Карпати. Найяскравіші враження – від зелених хребтів і розкішної вершини Говерли, щирості українців, їх чарівних посмішок, милого співу.
Ось тоді і загорівся С.Дюбуа бажанням розповісти своїм землякам про закарпатський край на власному сайті www.transcarpatie.dubuis.net, допомогти їм швидше, без зайвих пошуків, зорієнтуватися серед туристичних перлин українських Карпат. Тим паче, коли випадково зустрівся на Закарпатті зі своєю співвітчизницею Мартіною Бедок і дізнався про її кількарічні потуги отримати гарний опис карпатських маршрутів. Тепер кожен француз-мандрівник має відчутну підмогу для підготовки мандрівки на Закарпаття і до сусідньої Румунії. Сімон, який підкорив екзотичні місця кількох континентів, з хвилюванням згадує про Закарпаття, тривалі тутешні прогулянки, втечу від міського життя, солодкий смак цілющої яфини, зустріч з первозданною природою. Багато кілометрів Сімон пройшов Карпатами один (за 4 місяці пішки 2700 кілометрів), хоча частину довгого маршруту долав разом зі своїми земляками Ремі Праделле, Селією.
Якщо перетин Альп все більше і більше знаходить прихильників серед французів, то з Карпатами, зізнається Сімон на веб-сайті, гірше: тут зроблено тільки перші кроки. А дарма! І він сповнений рішучості заповнити прогалини у цій сфері.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.