Всесвітній день авіації та космонавтики відзначають 12 квітня. Саме цього дня 1961 року в космос полетіла перша людина. Це був радянський Юрій Гагарін. Проте і на околицях тодішньої великої країни до космосу були причетні.
Як розповідає науковий керівник космічною лабораторією УжНУ Віталій Єпішев, вже на той час існував колектив, який вів контроль в оптичному діапазоні за супутниками, що пролітали над Ужгородом. Тоді, окрім студентів, цією роботою займалися 4 штатних співробітники, а в 1968 при Ужгородському університеті була сформована лабораторія космічних досліджень. Аналогічні наукові структури існували в Радянському Союзі в підмосковному Звенигороді та Ризі.
Віталій Єпішев, усе життя фахово займаючись космічними дослідженнями, мав доступ до великої кількості матеріалів, у тому числі – засекречених для загалу. «Проаналізувавши, який же народ зробив найбільший внесок у розвиток космонавтики, я прийшов до висновку, що найбільш «космічними» націями є українці і німці», – каже керівник лабораторії космічних досліджень УжНУ. Німці стали піонерами ракетного дослідження у 30-ті роки минулого сторіччя, а потім долучилися до створення американського центру Наса. Натомість, за інформацією Віталія Єпішева, керівниками, практично, усіх тоді «закритих» КБ, які творили славу радянської космонавтики, були українці. Зрештою, Корольов, Янгель, Челомей, Решетніков, Глушко – нуковці, чиї імена знають чи не в усьому світі. І саме вони творили і розвивали славу радянської космонавтики, яка є невід’ємною складовою світових космічних досліджень.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.