Дитяча депресія міста Ужгорода (ФОТО)

Мій об’єктив зазвичай любить фіксувати позитивний  Ужгород – цікаву архітектуру, гарних людей, незвичні ситуації. Але цей матеріал геть інший. Навіть депресивний. На жаль…

Діти, як відомо – наше майбутнє. Чим більше у них яскравих вражень і добрих почуттів, тим більш цікавими вони виростуть. Те, що відбувається в межах оселі – справа виключно батьків, а от перші уроки соціалізації малеча проходить на вулицях, під час прогулянок та ігор. Саме для цього створюються дитячі ігрові майданчики. Що пропонує Ужгород своїм маленьким громадянам?

Як виявилося, все дуже й дуже сумно.

– Де ви любите гуляти в межах міста з дітлашнею? – поцікавився я у молодих батьків.

Найвідомішим, найпопулярнішим і, як виявилося, найбільш доглянутим виявився дитячий майданчик на пл. Богдана Хмельницького, більш відомий як «Рошенівська площадка біля Казки». Так, саме тут  атракціони різноманітні та доглянуті, покриття м’яке та рівне, навіть у вологу погоду по «рошенці» можна безпечно і комфортно бігати-стрибати-кататися. А в теплу пору року тут ще й навколо відкриваються різні локації, додаткові атракції, торгові намети.

Проте цей майданчик, хоча й затишний, але маленький. І… схоже, що він у місті самотній. З усього Ужгорода сюди кожної прогулянки не приїдеш. Тому дитячі майданчики мають бути просто всюди, в кожному більш-менш заселеному мікрорайоні.

Що ж маємо по факту?  Кількість таких об’єктів цілком достатня. Майже у кожному дворі багатоповерхівок  щось для дітей встановлене. Завдячувати можна в першу чергу… виборам. З початком передвиборчої кампанії у місцеві органи влади кандидати жвавішають і раптово згадують про підростаюче покоління. У двори приїжджають працівники, оперативно встановлюють гойдалки, пісочниці, гірки тощо, потім все це урочисто відкриває особисто кандидат, з роздачею листівок, агіток, календариків та часом – продуктових наборів у поліетиленових пакетиках зі своїм портретом. Гречка, олія, цукерки, пачка недорогої кави і банка польського курячого паштету. Всі радіють…

Але вибори проходять нечасто. І за період між ними всі майданчики руйнуються, дошки гниють, желізяки іржавіють, а на табличках з іменем благодійника несвідомі підлітки малюють нецензурні граффіті. А малюки залишаються без цивілізованих розваг.

Фото, що розміщені нижче, зроблені в різних районах міста. Спочатку я збирався кожну з них підписати, вказуючи локацію. Згодом передумав. Адже картина всюди майже ідентична. Просто десь ОСББ працює краще, і дитячі майданчики більш-менш доглянуті, пофарбовані, з встановленими смітниками. А комусь – глибоко на все начхати…

Перегляньте ці кадри, впізнайте свої двори. І нехай хтось скаже «О! А у нас ще більш-менш пристойно!», а комусь стане дуже соромно. Нехай цей матеріал підштовхне таких до бодай якихось суспільно корисних справ.