Днями в Національному екологічному центрі України повідомили: цінні заповідні ліси з території Морського ока на Міжгірщині передали невідомим забудовникам.
Активізувалися екологічні організації, які вже надіслали запити до НПП «Синевир» та звернулися до Генпрокуратури. Мають запитання природозахисники і до Державної екологічної академії, яка розробляла новий проект організації і зонування Синевирського нацпарку. Зокрема, як стверджують екологи, проект передбачив вилучити 37 га зі складу заповідної зони.
Власне, територія «Синевиру», як і кожного українського нацпарку, поділена на 4 функціональні зони: заповідну, господарську, регульованої та стаціонарної рекреацій. У заповідній законом забороняють проводити будь-які заходи, що можуть нашкодити тамтешній природі. У господарській будівельні та ремонтні роботи дозволяються. Дві інші зони виділяють для туризму.
Заступник голови Національного екологічного центру Олексій Василюк назвав такі дії керівництва НПП «Синевир» з виведенням гектарів заповідних земель «небаченим для України прецедентом» і зауважив: очевидно, мають вони «зовсім не природоохоронні цілі». Екологи переконані, що бажання і великі фінансові можливості дозволяють «комусь» звести тут собі розкішну оселю чи відкрити власний бізнес.
Крайові ЗМІ інформували: у грудні, напередодні нового року, відбулося засідання науково-технічної ради, на якому і вирішували, що і де в парку зонувати. Зокрема, йшлося про певні зміни в структурі лісу, які спричинило приєднання до «Синевиру» Вільшанського природоохоронного науково-дослідного відділення (ПОНДВ). Площа Нацпарку збільшилась, тож з’явилась потреба в новому зонуванні. А 37 гектарів — це земля, яку запропонували перевести у господарську зону із Чорноріцького ПОНДВ. За результатами фахових досліджень, тут пролягають дорога та території, які втратили свою наукову цінність.
«Пропозицію наразі розглядають, — пояснив директор НПП «Синевир» Микола Дербак. — Так, питання про перехід цієї ділянки до господарського фонду на зібранні науково-технічної ради висувалося. Тамтешню дорогу хотіли від’єднати від заповідної зони, відремонтувати, бо вона веде до наукового відділення, тож її часто експлуатують. А хтось почув те, що хотів, не розібрався в усьому до кінця і дезінформував людей. Ніяких гектарів заповідного фонду Синевирського нацпарку для забудови ніхто нікому не передає. На запити природозахисників і Олексія Василюка ми вже відреагували і пояснили: вилучення дороги із заповідної частини обговорюємо».
Анатолій Поляновський, начальник відділу раціонального природокористування Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області теж заспокоїв: ніхто ніяких земель не вилучає. «Йдеться про нове зонування та лісовпорядкування, адже до НПП «Синевир» приєднали більше 2 тисяч гектарів. Багато документів застаріли, закінчився термін їх дії. Ну як дорога, якою ходять тисячі туристів і місцевих мешканців, може належати до категорії заповідних земель? Саме тому науково-технічна рада винесла на розгляд питання про її перехід до господарського фонду».
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.