«Беремо натерту картоплю, до неї додаємо трохи муки, трохи яйця. Солимо. Це основна частина для тіста. А в середину робимо начиночку з сира. До неї додаємо також яйця і зрізуванці – це така цибулька дрібненька-дрібненька, нарізана. Ось так береш тісто з сиром і покачай. Ось-ось так. Треба, щоб склеїлися кінці. А потім ми його варимо. До 20 хвилин, но всьо залежить від величини того пирога. І він не розварюється, бо той крохмаль, що є в картоплі, він тримає пироги в купі», – розповідає Наталія Сегеда своїй 9-річній онуці Майї. – Дівчинка невміло, але з інтересом намагається звести до купи сир загорнутий в тісто. Уже нам пані Наталія розповідає, що «трені пироги», які вона тут просто неба й показує під час майстер-класу, це чи не головна страва місцевих горян і фірмова в Ужанському національному парку. Картопля і сир – складові страви – основні продукти горян, а відтак їх споживають щодня і в різному вигляді. «Колись, – провадить далі пані Наталія, – трені пироги робили з їдкого сиру, з бринзи тобто. Це зимою роблять, коли корови не дояться, а сир у баночки складають, в діжечки. А картоплі багато. То це зимою таке варять, щоб було, що їсти. То це не так літнє блюдо, як зимнє».
Директор Ужанського національного парку і організатор фестивалю Василь Копач каже, «Молочна ріка» зорганізована для приїжджих, щоб вони могли побачити, як і що можуть зробити місцеві господарі, а відповідно й продати власний продукт. Таким чином у парку намагаються пропагувати екологічну їжу, а місцевим допомогти із заробітками, бо з працевлаштуванням у гірській Великоберезнянщині сутужно.
Стужицький сільський голова Юрій Шоляк розповів: у селі живе майже тисячу мешканців, половина чоловіків на заробітках, жінки, хто не має офіційної роботи, перебиваються сезонною працею вдома та виховують дітей. Минулорічні фестивалі вже довели, що вони потрібні, переконує сільський голова. Бо під час таких зустрічей місцеві господині отримали кілька замовлень і нині виготовляють домашню продукцію на продаж.
На фестивалі не бракувало й бринзи, і кляганого сиру, і грудок, і творогу. Були й страви приготовлені з сиром. Для учасників «Молочної ріки» ще минулоріч підготували спеціальні намети з печами, де можна безпосередньо готувати їжу й розкривати приїжджим секрети кулінарної майстерності по-великоберезнянськи. Облаштували й умивальники, підвели воду. На окремому майданчику сцена для виступів.
Туристка з Тули Єлена Павлова, що саме гостює в родичів в Ужгороді, прикупила кілька кілограм домашнього сиру, утім на ціну навіть не звернула уваги. Задоволена фестивалем, атмосферою і домашньою обстановкою. А ще порадила організаторам наступного року додати кілька сувенірних лотків, щоб можна було на місці купити подарунок на згадку про край, вишивку чи щось зроблене умілими руками горян.
Учетверте на Великоберезнянщині на околиці села Стужиця відбувся фестиваль «Молочна ріка». Наступного року, кажуть організатори, буде знову, уже вп’яте…
Усі тонкощі гірської гостинності – у фоторепортажі автора.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.