Будинок № 31, що на проспекті Свободи в обласному центрі, мало чим відрізняється від інших багатоповерхівок спальних районів міста: пошарпані стіни, обідрані під’їзди й мокрі смердючі підвали. На переконання мешканців, підтримувати споруди в хорошому стані повинне місто, зокрема комунальні підприємства, що їх обслуговують. Останні свою безпосередню участь у цьому не заперечують, проте й самі нарікають на неохайність людей. Наразі, хто винен, – невідомо. Втім, доки різні сторони звинувачують одна одну, ситуація з мокрими підвалами в Ужгороді не вирішується.
Яскравий приклад – вищезгаданий будинок. Його жителі протягом кількох років зверталися до всіляких інстанцій, аби ті все ж навели лад, оскільки стан каналізаційних труб тут не витримував жодної критики: вони давно проіржавіли й течуть. А ще підвал періодично підтоплювало. Власниця помешкання на другому поверсі зізнається, що від того у під’їзді весь час такий сморід, що часом і до квартири його заносить. Нарікають на те саме й мешканці інших поверхів. Та найбільше дискомфорту від такого стану підвалу відчувають власники торгових магазинів і кафешок, що на перших поверхах 31-го будинку. Вони кілька разів намагалися підсушити приміщення, навозили пісок, щебінь. Та попри всі старання, підтоплення тривали.
Насправді ж, згідно із переліком послуг на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, прибирання підвалів таки входить до обов’язків працівників ЖЕКів. Сумлінне їх виконання в комунальних підприємствах декларують щомісяця. Та все ж ніхто, краще ніж самі містяни, не знає, що ж насправді робиться в їхніх під’їздах. «Ми тут живемо з 1961 року. Весь час користувалися підвалом, а як прийшла вода, то вже майже 10 років, крім смороду, нічого не маємо», – скаржиться мешканка під’їзду.
Нещодавно справа таки зрушила з мертвої точки: через те, що минулого місяця в той під’їзд із вітаннями до ювілею найстаршого жителя Ужгорода завітали перші особи міста і на власний нюх переконалися в катастрофічності ситуації у помешканнях, днями тут розпочали прибирання затопленого приміщення.
Працівник комунального підприємства, що протягом кількох днів порпався у багнюці, розповідає, що через засміченість підвалу, досить важко було його прочистити. Йому дали вказівку привести приміщення до ладу, а також реконструювати старі труби. Самі мешканці будинку й не очікували на такий результат. Звісно ж приємно, що їх намагання не були марними. Але у те, що на цьому їхні страждання припиняться, ще не вірять.
Начальник ЖРЕРу № 1, який обслуговує цей будинок, Андрій Дідун, розповідає: на заяви мешканців вони постійно реагують. Що стосується звернень саме за цією адресою, то комунальник пообіцяв вирішити питання, коли настане весна. Адже взимку від мінусової температури там усе позамерзало. «Так, той підвал періодично затоплювало. До того ж засмітився колодязь. Нині його прочистили, повністю відкачали воду, зробили герметизацію й провели дезінфекцію. Все, що можна було, ми виконали. Наразі залишається підтримувати його в такому ж хорошому стані».
Загалом, за словами в.о. начальника управління житлово-комунального господарства УМР Олександра Костенчука, нині велика частка міських підвалів перебуває в приватній власності або в оренді. Тому їхній стан доволі важко проконтролювати. «Візьмімо, до прикладу, будинок на проспекті Свободи, 3. Тут в одному з підквартирних приміщень – власник пекарні, що нагорі пече булочки, в іншому – кафе. Підвал останнього під’їзду забрала пошта. Котрийсь із них наразі ще належить місту. Виходячи з цього, мер попросив надати йому повну інформацію й облікувати підвали, що ще обслуговуються жеками», – розповів Олександр Анатолійович. І лише після цього, на переконання господарника, місто зможе наводити лад у своїх приміщеннях.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.