В Ужгороді війна з борщівником на одному з фронтів програна. Хоча, слід визнати, більшість набережних (де, як відомо, полюбляє селитися небезпечна рослина) прибрані, набережна Студентська – як заповідник борщівника.
Що найбільш прикро, саме ця набережна могла б бути найкращою для відпочинку городян біля річки. Утім, деяких відпочивальників не зупиняє небезпека – засмагають просто таки під борщівником…
Також саме ця набережна веде в головний дитячий заклад міста та, власне, й краю – Закарпатський обласний палац дитячої та юнацької творчості «Падіюн». Окрім того, що його щодня відвідує чимало дітей, саме зараз близько 70 малюків перебувають у дитячому таборі при Палаці. Здебільшого діти знають, що борщівник рослина небезпечна, і нею можна обпекти шкіру – вихователі пояснюють, але, як кажуть в Палаці, прикро, що нема змоги спуститися до води, та й не завжди дітей застережеш від прогулянок набережною…
Нагадуємо, борщівник – це рід дво- і багаторічних рослин. Найпоширеніший і, власне, той, який є небезпечним – це вид борщівник Сосновського. Це багаторічна рослина родини зонтичних, що виглядає, наче величезний кріп, і сягає 2-3 метрів заввишки, має товсте порожнисте стебло, великі перисті листки. Ця рослина, завдяки потужній наземній масі, витісняє інших представників флори з території і не дає їм розвиватись, повністю займає свій ареал зростання. Він легко пристосовується до будь-яких умов, йому не страшні ні заморозки, ні посухи, росте на будь-якому ґрунті. Насіння борщівника розноситься вітром і водою. Борщівники на Закарпаття завезли в 1974 році із Київщини як силосну культуру і просто-таки примушували людей сіяти їх. Рослина справді давала велику зелену масу, однак після того, як багато селян пообпікалися нею, її перестали культивувати. Проте насіння розсіялося, і ми отримали дуже живучий і до того ж небезпечний бур’ян. Рослина може викликати подразнення та опіки шкіри, причому особливо небезпечний борщівник під час цвітіння.
Йдеться про фотохімічний опік, який проявляється після опромінення ультрафіолетом ураженої соком борщівника шкіри. Десь через годину після контакту це місце червоніє, починається свербіж, а наступного дня з’являються набряк та пухирці, заповнені світло-жовтою рідиною. Можливі й алергічні реакції, а також підвищення температури, нудота. Якщо ви ненароком торкнулися борщівника і відразу помітили це, в першу чергу закрийте уражену ділянку від сонця і якомога швидше ретельно промийте її під проточною водою, щоб видалити їдкий сік. Потім зверху накрийте асептичною серветкою. Якщо вам удасться 2—3 дні уникати опромінення ультрафіолетом, то опік може і не проявитися (але слід пам’ятати, що сонячні промені проникають навіть крізь тканину).
Аби запобігти поширенню, борщівник слід регулярно косити у відповідний період вегетації, а також обробляти гербіцидами.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.