Краса – поруч.
Життя іде своїм шляхом, а зрослі соняшники – прагнуть сонця.
Навіть коли воно вже на заході.
Утім, тоді вони пробують замінити його своїми золотавими пелюстками.
Та все ж – підпорядковуються світилові.
Просто – життя. Просто – краса. Просто явище, котрому неважливо на буденні перипетії. Просто – до сонця і після сонця. Просто – соняшникове поле надвечір десь біля Ужгорода…
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.