"Вікторія Дикобраз їде до Ужгорода – й не просто ж так, а з новою-першою збіркою своїх текстів. Ужгороде, ну, ти ж пам"ятаєш як прекрасно й професійно ця дівчина читає свої вірші?
А тут ще й цікава розмова з поеткою й книгу придбати можна:) Ужгороде, не прогав!:)", – пише у соціальних мережах модератор зустрічі Ольга Беца.
Вікторія Дикобраз – керівник рівненської громадської організації Література.RV, організатор чисельних літературно-мистецьких проектів, поет, автор збірки віршів «Семантика наших прикрас», котра вийшла друком саме цієї весни. Із її презентацією вже побувала у кількох містах країни. Ужгород, у рамках ццієї акції, має намір відвідати 10 травня.
Оскільки працює не лише на творчій ниві україньского поля, але й активно займається промоуцією сучасних авторів, litcentr просить Вікторію,охарактеризувати українську літературу, якою її бачить Вікторія Дикобраз?
— Голодним і неприрученим прекрасним звіром, ага. У нас вдосталь незаповнених ніш, але поки мало людей, які принципово і наполегливо працюють для їх заповнення. Це про літературу в цілому — тобто і авторів (різного рівня), і агентів (яких край мало), і видавців. Є певні гарні зрушення у промоції книг, у підходах до видання окремих напрямків, у побудові контакту між автором і читачем загалом. Є письменники, які зачіпають нові теми, опрацьовують «інакші» рівні, свіжі жанри. Це рухається. Можна довго зиркати на сусідів — але насправді нам потрібен лише час. Можливо, «наша література» й не стане особливою для світу, хай навіть одним іменем, але для нас самих її згодом буде вистачати.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.