На Закарпатті розпочинається проект із сприяння адаптації дітей біженців в українському суспільстві: «Україна – моя друга Батьківщина». Ужгородський прес-клуб спільно з організацією «NEEKA» за підтримки Данської ради у справах біженців привертатимуть увагу до ситуації, у якій знаходяться в області діти, що шукають притулку в нашій державі та діти-біженці. Зокрема, проводитимуться медіа-кампанії, які сприятимуть інтеграції дітей-біженців у наше суспільство. Також заплановано відкрити для малечі студію майбутнього журналіста.
Надія Замураєва, координатор Міжнародного Фонду охорони здоров’я та навколишнього середовища «Регіон Карпат» (NEEKA) відзначила: два роки тому вони започаткували програму толерантності, позаяк дітки вчаться у звичайних школах у Мукачеві і Перечині. Також організовуються спеціальні літні табори, які допомагають полегшити адаптацію дітей-біженців і шукачів притулку в українському суспільстві разом із українськими підлітками. Петро Росола, заступник директора пункту тимчасового утримання біженців відзначив, що половина мешканців ПТРБ – це неповнолітні, у тому числі і діти без супроводу дорослих. Згідно з домовленістю із Данською радою, малеча додатково забезпечена вчителями музики та української мови. Діти навіть створили невеликий музичний гурт, який виступає на різноманітні свята з українськими піснями. Також у ПТРБ є дні відкритих дверей, у цей час школярі можуть запрошувати до себе однокласників.
Варто відзначити, що діти-біженці розлучені з родинами за законом мають бути розміщені у відповідних дитячих закладах, або сім’ях. Однак для цього має бути юридично встановлений їх статус, як дітей, які позбавлені батьківського піклування. Але встановити, де саме знаходяться їх батьки і чи є вони взагалі – надзвичайно важко. Принаймні поки що в області не було жодного випадку, коли вдалося знайти батьків таких діток. Також жодна закарпатська родина не забирала малечу до себе.
Микола Товт, начальник управління у справах біженців Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області зауважив, що з прийняттям минулого року нового закону про статус біженця ситуація у цьому напрямку значно покращилася. Так, сьогодні майже стовідсотково із заявами про надання статусу біженця звертаються люди, які взагалі не мають ніякої можливості повернутися до країн проживання через загрозу їхньому життю і здоров’ю. Найбільша кількість звернень цього року надійшла від уродженців Сомалі, на другому місці – Афганістан.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.