Діагноз — сліпий нарцисизм. Відкриємо очі?

Щовесни тисячі туристів відвідують Нарцисову долину, що біля Хуста, аби  побачити це унікальне диво природи. Щовесни сотні журналістів пишуть, яка неймовірно гарна ця галявина, і агітують: приїжджайте побачити цю красу. Так само щовесни чиновники звітують: поле з вузьколистим нарцисом залишається однією з найцікавіших туристичних родзинок краю і сиплють цифрами про кількість відпочивальників і вигоду для економіки. Та ніхто відверто не каже, що все це –
хвороба — сліпий нарцисизм. І стадія вже критична.

Про що мова?  Про те, що коштовний діамант вартує дорогоцінної оправи, в якій він виблискує всіма гранями. А наш, через невміле газдування, тьмяніє з кожним роком. Зате фанфаронства, піару і вихваляння – хоч відбавляй.

От цікаво, чи спитав хтось  враження туристів, які справді тисячами їдуть подивитися на нарциси. Які  в них думки? Не про самі квіти  – вони фантастичні – а про  всі ці важливі дрібниці, які звикли називати сервісом. І ще: чи багато туристів повертаються в Долину нарцисів вдруге і втретє?

Для початку: сюди треба доїхати. На практиці – доковбаситися убитими шляхами державного (!) значення.

Далі — дерев’яні туалети, що «до послуг» гостей-туристів у Кірешах, — це навіть не анахронізм, вони ніби з епохи льодовикового періоду, який так вдало пережили хустські нарциси. Антисанітарія – в даному випадку слабке слово. Гидота – більш доречне. 

Імпровізований базар  перед входом на поле Нарцисів –  ніби принесений шанхайською хвилею. Грубо, страшенно дорого, без цікавинки, неестетично. Головне – здерти гроші. 

Сир-вурда-бринза-вино-самогон-кошарки-магнітики —  все це, хоч воно вже й дістало, ще якось можна терпіти. Але хто з туристів задоволений з того, що замість незрівнянного аромату Долини він вимушений «насолоджуватися» настирливим всюдисущим запахом шашликів?    

Адміністрація Карпатського біосферного заповідника змогла організувати автостоянку, щоб постійно капали гроші, справно продавати по 15 гривень квитки на відвідини Долини (для відвідувачів на авто – усі 30 грн), брати немалу орендну плату зі згаданих вище бізнесменів місцевого розливу.

Навіть дала роботу людині, яка в гучномовець лякає туристок, котрим кортить сфотографуватися серед нарцисів – «Поверніться, туди не можна!».

Але чомусь та ж адміністрація  не спроможна проконтролювати, щоб туристи не «милувалися» купами сміття навколо і не переживали, що на них впаде «еко-туалет».   

До слова, перед входом на територію заповідника місцеві дітлахи безстрашно продають цілі букети вузьколистих. А туристам наголошують: за одну зірвану чи понищену квітку покарають 49 гривнями штрафу. Гостей закликають «допомогти нарцису пережити туристичний сезон» і берегти унікальну Долину. Але чесне слово, її в першу чергу, мабуть, треба берегти від тих, хто на цій території хазяйнує. 

Найгірше, що нарцисів щороку стає все менше. Вже давно говорять – було краще, коли в Долині дозволяли господарювати – випасати худобу, здійснювати покоси… Мовляв, раніше поле не підмокало, і не так потерпало від верболозів… Але, знов-таки, щороку поговорять-пожуряться та й забудуть.

І нічого кивати на відсутність грошей – не вистачає бажання, клепки відкрити очі. Але помститься не тільки природа – і обдурені казкою про унікальну, неповторну, чарівну, мальовничу і т.д. іт.п. Долину нарцисів люди. 

P.S. Пост з приблизно таким же змістом торік був і на uzhgorod.in, не кажучи вже про інші ЗМІ. Що змінилося? Тільки до гіршого.