26 вересня Закарпатська обласна рада нарешті затвердила Перспективний план розвитку громад на території області. Про те, чим цей документ такий важливий, чому його прийняття затягувалося, і які територіальні зміни чекають на Закарпаття найближчим часом, ми поговорили з експертом з децентралізації Володимиром Феськовим. Тим паче, що 11 жовтня ЦВК призначила вибори у 9-и ОТГ на Закарпатті. Найцікавіші фрагменти з нашої розмови – у цьому матеріалі.
– Чому Перспективний план розвитку громад – такий важливий документ?
– Цей документ важливий, бо саме відповідно до нього мали б формуватися об’єднані територіальні громади (ОТГ). Коли держава сказала, що об’єднання – добровільне, вона поставила всі громади в умови, коли їм дозволили об’єднуватися, але не було зрозуміло, яким чином це повинно відбуватися. Ми ж все-таки хочемо створити не просто громади, а спроможні територіальні громади; заради цього реформа і робиться – посилити можливості місцевого самоврядування. І от власне цей Перспективний план – це умовна карта, бачення держави того, скільки потенційно спроможних громад може бути створено на території Закарпаття. І якби цей план був прийнятий на початках, у 2015-му році, то він мав би дуже важливе значення – громади мали б формуватися, орієнтуючись на нього.
Зараз же важливість цього документу полягає в іншому – для самих громад, відверто кажучи, Перспективний план уже не має такого великого значення, адже реформа уже на стадії завершення. Але зараз цей документ потрібен для того, аби Кабінет міністрів повсюдно, по всій території України, сформував плани ОТГ. Після того, як це узгоджується, ми переходимо до фінального етапу – формування Закону «Про адміністративно-територіальний устрій», який закріпляє і завершує увесь цей процес. У підсумку має бути нова територіальна основа, з якою вже наступного року ми маємо йти на місцеві вибори.
– Чи може об’єднана громада, після затвердження Кабміном, змінювати свої межі (приєднуватися до іншої, або ж окремому населеному пункту вийти з однієї громади і приєднатися до іншої)?
– Відповідно до затвердженого Плану, громад на Закарпатті планують створити 60 (хоча експертне середовище планувало 54 громади). Однак це зовсім не означає, що їх буде така велика кількість, адже головне, щоб громада була спроможною. І Кабмін буде затверджувати цей план тільки в тих громадах, до яких немає зауважень. Це означає, що у нас може бути затверджено 30 з хвостиком громад; решта – це білі плями, питання щодо яких ще буде узгоджуватися додатково».
Законом про добровільне об’єднання передбачено, що ОТГ може приєднуватися до сусідніх громад. Що ж стосується окремих населених пунктів, то їх відділення від однієї громади і перехід до іншої можливий лише за рішенням Верховної Ради. Однак треба розуміти, що це швидше виключення, ніж здорова практика.
– Чи затвердить уряд Ужгород як окрему ОТГ – так, як за це проголосувала обласна рада?
– Однозначно – ні. Ужгород – це кандидат на білу пряму №1. Як мінімум тому, що це в основному суто політичне рішення, і це яскраво видно. Місто обласного значення – це величезна машина, яка швидко розвивається, і зупинити її в цьому розвитку дуже важко. І закривши її сам на сам, як це зроблено у затвердженому Перспективному плані, дуже швидко призведе до проблем – і почнуться вони насамперед не в самому місті, а в ОТГ навколо нього. Наприклад, забудовники, які хочуть будувати поближче до Ужгорода, але в самому обласному центрі місця немає – і вони починають заходити у невеличкі села навколишніх ОТГ. Поява кількох багатоповерхівок може сильно змінити клімат у громаді – туди заселяються нові люди, з новими потребами, і ресурс, який був наявний в селі, уже не зможе задовольнити потреби усіх своїх мешканців – починаючи від електро- і водопостачання і завершуючи дитсадками, медичними установами тощо. А зупинити процес розростання Ужгорода неможливо. Тож треба працювати на випередження і зробити так, щоб цих проблем у нас не виникало.
Ці громади не хочуть об’єднуватися з Ужгородом через політичні інтереси. Це питання інтересів представників місцевої влади міста та навколишніх сіл. Між ними немає комунікації. Є багато питань і до влади Ужгорода, тому що, відверто кажучи, справи тут ідуть не найкращим чином. Жителі навколишніх сіл бачать, що, наприклад, бюджет Ужгорода зріс втричі – з півмільярда гривень до півтора. Чи стали ужгородці жити втричі краще – навряд. Вони мало вірять в те, що наступні вибори – це новий міський голова, нова команда, нове бачення та ефективний менеджмент.
P.S. Із Володимиром Феськовим ми спілкувалися до того, як ЦВК призначила вибори у Холмківській та Оноківській ОТГ, що межують з Ужгородом. Враховуючи Баранинську ОТГ, що вже існувала біля обласного центру, трапилося так, як і прогнозувалося: місто буде оточене малими громадами, і не матиме місця для розвитку. Які це дасть результати буде видно вже за кілька років, – автор.
– Монолітні етнічні ОТГ на Закарпатті (як-от угорські) – це добре чи погано?
– Тут не може бути нічого поганого. Наше головне завдання – створити спроможні ОТГ. Як на мене, фракція КМКС на тій сесії 26 вересня повела себе найбільш конструктивно, бо вони звертали увагу не на те, чого хоче партія чи фракція, а на те, чого хоче громада; там ішлося про Косинську, Сюртинську громади, і там справді є підстави говорити про спроможність. Вони монолітні, тому що вони так розташовані – ми не можемо зараз переступати через методику, через будь-які показники, щоб просто приєднувати туди українські села. Всім же зрозуміло, що об’єднання відбувається не тільки за економічним показником – там враховуються етнічні, історичні фактори. Чи створює це якусь напружену ситуацію, чи загрожує це сепаратизмом – навряд. Наприклад, ми мали село у півтори тисячі, а отримали громаду у вісім тисяч. Хіба від цього змінюються повноваження голови? Закон же один. ОТГ має право приймати ті рішення, які входять в її компетенцію. Якщо перевищуються повноваження – це привід для роботи правоохоронних органів. І це стосується всіх – як Ужгорода, так і Косинської ОТГ, так і будь-якої іншої громади.
– Що буде, якщо до наступних місцевих виборів ми не встигнемо створити ОТГ по всій території країни?
– За мету поставлено завершити реформу децентралізації у 2020 році. І вибори будуть на новій територіальній основі. Сценарій, що в травні чи в жовтні на вибори підуть необ’єднані громади, – виключений. У 2020 році все завершиться. У 2021 році не може бути необ’єднаних територій. Може бути злиття двох ОТГ в одну – так, таке можливо. Але у 2020 році ми закриваємо питання цієї реформи. Для цього буде прийматися Закон «Про адмінтерустрій», для цього, швидше за все, будуть вноситися зміни до Закону «Про місцеві вибори», «Про місцеве самоврядування», «Про статус депутатів місцевих рад… Безумовно, будуть прийматися і зміни до Конституції України. За перше півріччя наступного року усе необхідне законодавство має бути узгоджене і прийняте. І на цьому треба завершити і переходити до наступних цілей.
Направду кажучи, займатися питанням створення ОТГ стільки років – це щонайменше дивно. Адже якщо ми ставимо перед собою амбітні цілі, ми маємо думати про подальший розвиток, а створення ОТГ для нас у 2020 році має стати «вчорашнім днем».
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.