Декупаж для ялинки

На це варто чіпляти ярличок «Зроблено з любов’ю» – авторські новорічні іграшки робляться лише у доброму настрої. Кожна прикраса неповторна – у цьому й основна принада речей hand-made.

Ужгородські декористки Галина Кіш і Світлана Заплатинська уже майже два роки займаються декупажем, але саме за новорічні іграшки так усерйоз беруться уперше. Але – натхненно: на ці речі чекають ялинки близьких і друзів.

«Ми майструємо ці прикраси для ялинки, щоб порадувати своїх близьких і рідних, зробити для них на свято щось цікаве, неординарне», – каже Галя, чаклуючи над янголятком. Дерев’яну заготовку вона вже покрила фарбою, а тепер віртуозно ліпить на неї елемент візерунку з серветки.

«Це техніка декупаж. Ми знімаємо з серветки найтонший верхній шар, спеціального його оброблюємо і клеїмо. Через те, що папір дуже тоненький, він стає прозорий і виглядає наче намальований. І є додаткові техніки, які дозволяють нам зістарити – так, щоби річ виглядала наче старовинна. Це обробки лаками або ж фарбою. От зараз ми темною фарбою за допомоги губки обробимо краї іграшки», – не припиняючи працювати, розповідає Світлана.

Кожна іграшка буде унікальною. Дівчата роблять їх, дотримуючись певної кольорової гами, але ніколи не повторюючись. У цьому і цінність авторських виробів – усі особливі, у кожен вкладено і фантазію, і любов.

Світлана говорить: «Речі не мають бути подібні. Так, теоретично це можливо, але родзинка саме в тому, аби вони вирізнялися. Навіть якщо ми наклеюємо той самий елемент серветки, ми використовуємо інше оформлення, аби кожна іграшка була цікавою. Ми зараз робимо їх для своїх родичів і друзів, це все  – подарунки… Галя підхоплює оповідь: «…І коли я їх роблю – я думаю про того, кому призначено, і це відкладається на виробі; я враховую вдачу цієї людини, вподобання щодо кольорів, а от зараз – навіть стиль ялинки, яка стоятиме в оселі. Працюючи над такими речами, неодмінно частинку себе вкладаєш. Ретельно підбираєш, щоби в усіх деталях було з найкращої сторони…».

Декористки займаються декупажем уже два роки. За цей час не лише відшукали, де можна замовляти специфічні матеріали (а це вдається лише через Інтернет – в Україні ще не надто насичений ринок товарів для такого рукоділля, хоч воно й стає дуже модним), а й освоїли різні техніки.

Галя зізнається: коли думали братися за декупаж, здавалося, що все набагато простіше. «Ми вважали, що нічого складного нема – наклеїла серветочку і маєш красу! Аж ні – спершу нічого не вдавалося, серветки рвалися, клеї і фарби розмазувалися, перші півроку нічого не виходило! Але через кілька місяців…» Світлана додає: «А є ще й додаткові техніки, в яких використовуються. До прикладу, різні лаки. Є крекелюр – коли нанесений на поверхню лак тріскається і річ стає ніби старою. З цим непросто працювати. До того ж різні лаки по-різному себе ведуть…».

Сьогодні ж молоді жінки – вже справжні майстрині. Уміння, власний блог в Інтернеті, участь у кількох виставках та ярмарках, та вже й замовлень не бракує. Вони уже подумовують про те, аби проводити майстер-класи з декупажу. Принаймні, про це їх неодноразово просили. Не виключають, що все ж наберуть власну групу. А поки розповідають: «вінтажний» стиль – це саме те, що притаманне декупажу. Дівчата кажуть: основними «трендами» у цьому декоративно-прикладному мистецтві є «прованс», якому притаманні ніжні кольори, та не менш романтичний «шеббі-шик», де використовується навіть мереживо. Декорувати у декупажі можна ледь не все, навіть скляні вироби, але найкраще це виглядає на дерев’яних предметах, як от скриньках.

Зараз – перед святами – декористки мають дуже багато роботи. Загалом же з подарунками у них проблем нема уже давно. А от з прикрасами для своєї ялинки не все так просто… Світлана розповідає: «Як не дивно, але на моїй ялинці зараз – звичайні куповані іграшки! Не вистачає часу для себе. Перед минулим святом я обіцяла – наступного точно виправлюся. Тепер знову собі це кажу. Мабуть, мені треба віддати всі свої іграшки, і тоді я точно зроблю прикраси собі на ялинку!». Галя усе ж має конкретні наміри: каже, що сформувала ідеї і в останні дні старого року попрацює над прикрасами для своєї ялинки. Говорить: хотіла власноруч її прикрасити ще торік, але не була задоволена результатами. Зараз же досвід уже має…

А тим часом у майстринь уже майже доспів один із подарункових комплектів. Світлана декорувала невеличкі зворушливі предмети – чобіток та рукавичку: «Рукавичка майже готова. Тут на ній ведмедик, і я вже завершую зістарювати цей виріб – ніби це не нова річ, а наче нам бабуся цю іграшку з ялинкою передала…». 

У Галининих руках уже оживає янголятко: «Треба його тільки полакувати, висушити, потім трошки задекорувати золотом, і можна чіпляти гарну стрічечку та вішати на ялинку».

Ці речі не лише прикрасять ялинку, а й подарують справжній святковий настрій. Адже зроблені вони з любов’ю… 

Більше світлин – у фоторепортажі.