Мовний закон, внесений до Верховної Ради України, розбурхав українське суспільство. Ми мали можливість почути думку закарпатців з цього приводу. Коментують цю проблему і зарубіжні ЗМІ. Пропонуємо увазі читачів аналітичну статтю на цю тему, яка опублікована на угорському сайті Myhungary.net.
«10 жовтня 2016 року Верховною Радою України в першому читанні був прийнятий Закон "Про освіту". 19 жовтня Міністерством освіти і науки були запропоновані правки до ст.7 цього закону, якими передбачається підміна гарантій, закріплених частиною 5 ст. 53 Конституції України, на право отримання освіти рідною мовою за умови вивчення державної мови.
Як відзначають представники національних меншин України, правки до закону визначають, що це право можливо реалізувати тільки за умови відповідності двом додатковим умовам – це разом з українською мовою і в місцях компактного проживання відповідних національних меншин і лише на рівні дошкільної, шкільної та загальної середньої освіти.
Пункт 3 статті 4 «Декларації про права осіб, що належать до національних або етнічних, релігійних і мовних меншин» Генеральної Асамблеї ООН від 18 грудня 1992 року говорить, що держави вживають відповідних заходів для того, щоб там, де це можливо, особи, що належать до меншин, мали належні можливості для вивчення своєї рідної мови або навчання своєю рідною мовою.
З приводу нововведень українського Закону «Про освіту» висловилися депутати Європарламенту, офіційні особи Угорщини. Угорці – одне з національних меншин, що проживають на території Закарпаття, де вони становлять 12% населення області.
Наведемо приклади з практики європейських країн щодо положення права національних меншин на освіту на їхньою рідною мовою в країнах, де також компактно проживають етнічні угорці.
У Румунії, відповідно до Конституції та Національного закону про освіту, навчання і державна служба проводиться румунською мовою, мовами меншин та іноземних мов. У кожному населеному пункті, наскільки це можливо, організовані і діють школи або освітні установи, викладання в яких ведеться румунською мовою і (або), де це доречно, з навчанням мовами меншин для кожного школяра, студента рідною мовою. Таким чином, особи, які належать до меншин, мають право навчатися та здобувати освіту своєю рідною мовою на всіх рівнях, типах і формах шкільної освіти, відповідно до закону.
Залежно від місцевих потреб, на прохання батьків або законних опікунів організовуються групи, класи або навчальні заклади з навчанням мовами національних меншин. Навчання мовами меншин організовано і в вищих навчальних закладах країни. Для цього наймаються викладачі, які володіють цими мовами і володіють необхідним кваліфікаційним рівнем.
Освіта мовами меншин може бути забезпечена в рамках вищих навчальних закладів на всіх рівнях і етапах навчання. Зокрема розроблені спеціальні програми навчання, організовуються факультети з викладанням мовою національних меншин. Університетська освіта для національних меншин в рамках підготовки базового рівня, магістратури та докторських програм проводитися на їхньою рідною мовою. Такі заходи дозволяють зберегти полікультурність і багатомовність народу.
Словацька Конституція гарантує право національних меншин на освіту своєю рідною мовою. На думку словацьких законодавців, це дозволить зберегти культурну та національну спадщину держави. Найважливішою умовою для збереження ідентичності національних меншин є використання їх рідної мови. Дане положення знайшло відображення в Законі про державну мову No 465/2003. Він визначає право на освіту рідною мовою і забезпечується мережею початкових і середніх шкіл, дошкільних навчальних закладів з мовою навчання національних меншин. Ця ж норма відображена в законі No245 / 2008 Coll. При цьому, викладання і навчання проводиться для угорських, українських, русинських, німецьких меншин. У той же час він забезпечує утворення та навчання членів громади ромів. Дітям і школярам, що належать до національних меншин і етнічних груп, гарантується, крім права опанувати державну мову, також право на освіту їхньою мовою в умовах, передбачених цим Законом.
Згідно з постановою Уряду 221/1999, громадяни Словацької Республіки, що належать до національних меншин, мають право в населеному пункті використовувати мову меншини при офіційному спілкуванні як в усній, так і письмовій формі, в тому числі при поданні письмових документальних свідчень мовою своєї національної меншини, і державна влада зобов’язана діяти відповідно до закону про мови меншин. У ряді державних університетів проводиться підготовка вчителів на мовах меньшин для задоволення потреб початкової та середньої освіти. Навчання угорською мовою проводиться в університеті Яноша Сельє в Комарно, університеті Костянтина Філософа в Нітрі, університеті Коменського в Братиславі і в університеті Матея Бела в місті Банська – Бистриця. Російську, українську, русинську, польську мови і культуру викладають в університеті Матея Бела в місті Банська – Бистриця, університеті Прешова, університеті Коменського в Братиславі. Німецьку мову і культуру – в Університеті Матея Бела, Університеті Павла Йозефа Шафарика в Кошице, університеті Св. Кирила і Мефодія в Трнаве.
Освіта в Сербії мовами меншин регламентована Законом No97 / 2013 «Захист прав і свободи нацменшин». Стаття 11 цього закону дає право на територіальній одиниці місцевого самоврядування, де традиційно проживають національні меншини, використовувати їхню мову і алфавіт як рівний для офіційного використання. Стаття 13 «Освіта рідною мовою» регламентує, що члени національних меншин мають право на отримання освіти рідною мовою на дошкільному, початковому і середньому рівнях освіти. Стаття 14 дає право на навчання у вищих навчальних закладах мовами національних меншин.
Крім зобов’язань, зазначених в вищенаведеному пункті, держава зобов’язана підтримувати професійну підготовку і термінологічну спеціалізацію вчителів для освітніх цілей – навчання їх мовами національних меншин.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.