Чи святкують закарпатці свято своїх батьків і дідів

     Святкування колишніх радянських свят викликає у  нас різні відчуття. Наприклад нарікаючи на те, що 8-го березня — це, по великому рахунку, ніяке не свято, наші любі чоловіки все ж готують для нас вишукані подарунки, теплі слова, квіти. Легку усмішку викликає у багатьох і святкування 1-го травня.

     А-от найбільше суперечок щороку точиться навколо відзначення Дня захисника Вітчизни. Тому uzhgorod.in вирішив опитати знакових для краю осіб, як вони ставляться до цього свята, та чи відзначають його взагалі. 

Володимир Чубірко, депутат Закарпатської обласної ради:

      — Насамперед це свято для наших батьків і дідів, які служили, захищали нас, вірили в свою батьківщину, сприймають його серйозно. Сьогодні я привітав батька і всіх тих, кого День захисника Вітчизни якимось чином стосується.

      У нас прийнято, що цього дня вітають  жінки —  є ж такий жарт: що подаруєте чоловіку 23 лютого, те й отримаєте 8 Березня. 

Маргарита Мощак, голова РВ УСПП в Закарпатській області:

     — Цей день у нас практично єдиний, що чітко позиціонується як чоловіче свято. Саме тому сьогодні ми будемо вітати колег-чоловіків, зокрема й однодумців з фракції Єдиний  Центр у міській раді Ужгорода. Зазвичай представники сильної статі не менше, ніж ми, радіють вітанням і подарункам. Особисто я не схильна бачити в цьому святі суто військову складову. Це швидше, такий собі чоловічий аналог 8 Березня.  Тому поздоровлення адресую і тим колегам та знайомим, хто проходив службу у війську, і тим, хто не служив. Адже більшість наших чоловіків – мужні і сильні, і справді відповідають званню захисника. 

Віктор  Щадей, секретар Ужгородської міської ради:

• Цей день не вважаю якимось особливим святом.

Так, пам’ятаю про  історичні події, у зв’язку з  якими почали відзначати його, але не розумію, яке відношення воно має до українців, особливо для закарпатців, адже у той 1918 рік, територія нашого краю навіть не входила до складу СРСР.

Особисто мені ближчий День українського козацтва, який відзначаю 14 жовтня.  

Мирослава Каламуняк, голова правління ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика»:

      — Відзначати День захисника Вітчизни — традиція родом з Радянського Союзу. А оскільки сама я ще з «тих часів», то до свята ставлюся добре. У цей день варто привітати чоловіків, згадати про їхні добрі справи. Ми звикли сварити чи вимагати від наших коханих, а тут є нагода сказати й лагідне слово. Вітали ми сьогодні на швейній фабриці й наших безцінних мужніх чоловіків, яких у нас тут не так вже й багато.  

Ігор  Баран, колишній депутат Ужгородської міської ради, підприємець:

     — До цього свята ставлюся як до пам’ятки про пройдену мною службу в армії. Гучно не святкую і особливих подарунків не очікую. Звичайно ж приємно, що цього дня з вітаннями телефонують друзі і товариші.   

Марія Бадида, головний податківець Ужгорода:

     — Звісно ж відзначаємо! У нашій  інспекції працює багато чоловіків, яких ми щороку вітаємо із Днем захисника  Вітчизни.

Вдома, у затишному  родинному колі, святковою вечерею  та символічними подарунками також вітаємо своїх чоловіків.  

Федір Шандор, завідувач кафедри туризму УжНУ:

     — Проводжу цей день,  як звичайнісінький робочий. Ніколи якось по-особливому його не святкував. І так доводиться кожного дня захищати Вітчизну (сміється – авт.) Якщо й чую якісь привітання чи компліменти, то приймаю їх, так би мовити, «по дорозі». От якщо б жінки так вітали з Днем армії – це була б інша справа. А так…звичайний день. 

Галина  Ярцева, тележурналіст:

     — Я насправді вже боюся вітати знайомих представників сильної статі з цією датою, бо не завжди знаю, на яку реакцію нарвуся у відповідь. А от кому справді не шкодую цього дня привітань – так це чоловікові. Добре знаю: для нього цей день справді важливий, як і все, що пов’язане з армійськими роками. Що ж стосується інших чоловіків, то вітаю тільки тих, які на 100% впевнена, служили. На жаль, таких серед моїх знайомих сьогодні дуже мало. 

Михайло Сирохман, мистецтвознавець:

     — Ставлюся до цієї дати байдуже, власне, як і до 8 Березня. Я не мілітарний геть чоловік. І про радянську армію у мене свої певні враження. Якщо жінки вітають цього дня, я зазвичай перепитую: «З чим?». Вони дещо губляться й дивуються (посміхається – авт.).