Уже давно одна з п’ятниць листопада стає справжнім святом для покупців, адже цього дня можна придбати омріяні речі набагато дешевше, ніж зазвичай. Американську традицію: влаштовувати розпродажі після двадцятого листопада, перейняли й українські магазини. Через ажіотаж, який створюють любителі шопінгу в погоні за скидками, цей день називають чорною п’ятницею. У перервах між походами в магазин пропонуємо дізнатися більше про чорних птахів нашого краю.
На зиму до Ужгорода масово злітаються граки, або чорні ворони, як називають їх містяни через те, що вони приблизно таких розмірів, як, звичні для нас, ворони сірі. Справжні ворони чорні в Україну дуже рідко залітають.
Зустріти граків можна як у центральній частині міста, так і в околицях. Найбільше вони облюбували для себе смітники, біля яких завжди вдосталь їжі. Їхніми улюбленими смаколиками є грецькі горіхи. Весь час носяться з ними. Часто можна спостерігати, як граки, ніби випадково, гублять горіхи. Мудрі птахи не можуть розколоти тверду шкаралупу. Вони спеціально кидають горішок на асфальт і чекають, щоб його переїхала машина чи хтось інший розтрощив, а потім ласують смачною серединкою.
Ввечері гайворони збираються у великі зграї й летять до місця зимівлі. Чорні галасливі хмари, які рухаються над головою, виглядають дуже містично й деколи наганяють страху на людей. Такі скупчення ми будемо спостерігати аж до середини лютого. На початку весни ті птахи, які зимували в Ужгороді, відлетять на північ, а до місць гніздування повернуться наші. Для зимових курортів закарпатські граки обирають країни західної Європи.
Ще одним постійним мешканцем Ужгорода є дрізд чорний. Вугільно-чорне оперення характерне для самця. На чорному фоні виділяються яскраво-жовтий дзьоб і, в тон до нього, кільце навколо ока. Самочки, як прийнято у птахів, забарвлені скромніше в темно-бурий колір. Зимою дрозди живляться переважно ягодами, а в інші пори року – комахами, слимаками, дощовими черв’яками, яких цілими дістає з грунту.
Чорні птахи з жовтими дзьобиками прикрасять будь-який сад чи двір. Привабити їх можна, залишивши пару яблук на дереві, виноград та інші ягоди, які будуть додатковим кормом для пташок у холодну пору року. Ранньою весною, коли більшість співочих пернатих ще в дорозі до рідних гнізд, дрізд чорний віддячить ніжним, приємним співом.
У листопаді в наших краях з’являються й баклани великі. Ближче познайомитися з ними ужгородці мали можливість на початку 2017 року. Тоді довгий час трималися морози, які скували кригою всі навколишні водойми, тому чорні птахи й приземлилися на річку в центральній частині міста, де вода ще повністю не замерзла. За допомогою кільця з’ясувалося, що прилетіли вони з Естонії.
Зараз для бакланів ще вдосталь доступних місць для годування, тому побачити їх ми можемо тільки в польоті. Їхні ключі часто курсують над Ужгородом. Ми відмічали їх уже цього тижня. Час від часу вони пролітають над Ужгородським замком.
Останніми роками Ужгород облюбував і рідкісний лелека чорний. Темний красень гніздиться в глухих лісах подалі від людських осель. За легендою, в минулому він теж хотів жити поруч із людиною. Але, на відміну від свого білоперого брата, якого всі поважали й охороняли, поява чорного лелеки біля хати сприймалася дуже негативно. Його вважали провісником біди й проганяли. Птах довго уникав людей. На щастя, часи змінилися, ми вже не віримо в ці забобони, тому зараз йому нічого не загрожує. Червонокнижний птах спокійно може ловити рибу в центрі великого міста. Зимують лелеки в Африці. Сподіваємося, що наступного літа чорний бузьок знову порадує нас своєю присутністю на Ужі.
У жовтні покидають нас і горихвістки чорні. Маленька пташка розміром як горобець, але стрункіша, тому здається вищою. Цю пташку бачили всі, так як вона в Ужгороді дуже поширена. У горихвістки рудий хвіст, який ніби загоряється, коли птаха злітає. За цією ознакою її дуже легко впізнати.
У самця чорної горихвістки темніше оперення, аніж у звичайної, тому й отримала таку назву. В народі її ще називають «чорногрудка». Птахи з палаючими хвостами на зиму мігрують до країн південної і західної Європи, Азії та північної Африки. Навесні вони одні з перших повертаються додому.
Окрім згаданих видів, у природі Закарпаття зустрічаються багато птахів з темним пір’ям: лиска, жовна чорна, синиця чорна, крук… Про них розкажемо в іншу чорну п’ятницю.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.