Чопська митниця привітала підшефну школу-інтернат з 50-річчям

Славний ювілей – півстоліття – відсвяткувала Великоберезнянська санаторна школа-інтернат, дружній колектив вчителів та школярів якої прийшли привітати керівники інших інтернатів Закарпатської області, колишні випускники та педагоги, представники органів влади. Серед запрошених гостей в урочистостях прийняв участь також і начальник Чопської митниці Олександр Похилько, який сердечно привітав шкільний колектив із знаменною датою.
«Впродовж 50-ти років свого функціонування школа підготувала декілька сотень випускників у нелегку життєву дорогу», – зазначила у своєму виступі директор школи Іванна Ромочуська. Присутні гості, серед яких і начальник управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області Анастасія Пентек, випускниця цього інтернату, з неабиякою гордістю пройшлися світлими коридорами та класами навчального закладу. Вони відмітили вміле керівництво Іванни Ромочуської, яка разом з колективом доклала максимум зусиль у розбудову школи: це і сучасні стоматологічний та комп’ютерний кабінети, тренажерний спортзал, автономне опалення усіх будівель, створення комфортних умов для проживання та навчання дітей з незахищених верств населення. Про таке лише мріяли ті, хто навчався у старій школі, і ті, хто у ній працював.
І хоча доля розкидала випускників закладу в усі куточки, кожен із них обрав свою життєву дорогу, професію, створив власну сім’ю, але де б вони не жили і чим не займалися, вони прийшли до рідного порогу школи низько вклонитися своїм наставникам, рідним вчителям, які щодня оберігали їх безтурботне дитинство і юність, віддали їм свою любов, турботу та допомагали долати безцінні ази науки.
«Упродовж 12 років опікунства, діти цієї школи-інтернат вже стали рідними для митників, – наголосив керівник Чопської митниці Олександр Похилько. – Доброю традицією стало для нас щороку до Дня Святого Миколая, першого та останнього дзвоника навідуватися до діток, аби подарувати їм щасливі та гарні спогади про піклування, побачити радісні посмішки на їх обличчях, щоб вони почували себе не покинутими, а потрібними суспільству. Двері митниці відкриті для підопічних інтернату, які успішно складуть тести і здобудуть відповідну освіту для поповнення рядів митної установи. Ми і надалі будемо піклуватися, частіше навідуватися, проводити виїзні екскурсії на митні пости для ознайомлення з професією митника, організовувати конкурс «Митниця – очима дітей», – резюмував митний генерал. І наостанок зауважив: «Піввіку пройшло, але ця школа не старіє, бо вона відроджується кожного 1-го вересня, з кожним першим дзвоником, з кожним первачком. Тож хай тут і надалі панує дружня злагода, любов та опанування знаннями. А для комфортного відпочинку митниця дарує своїм підшефним плазмовий телевізор у спальний корпус».
Керівнику навчального закладу І. Ромочуській митний генерал урочисто вручив Подяку та пам’ятний малюнок переможця конкурсу на митну тематику.
Відтак, майстерно підготовлене колективом педагогів та учнями двогодинне дійство з вокальними співами, народними та сучасними танцями, декламуванням віршів, довело, що сьогоднішні господарі школи – творчо обдаровані та різносторонньо розвинені. Але особливо усім присутнім сподобалася творча виставка учнів, на якій наглядно продемонстровано вмілими маленькими рученятами різні вишивки-картини, витвори із бісеру та дерева, малюнки дитячих мрій.
Нагадаємо, це єдина в Закарпатській області санаторна школа-інтернат, в якій навчаються і живуть понад 250 дітей із серцево-судинними та легеневими захворюваннями. Більшість діток із неблагополучних сімей, деякі взагалі позбавлені батьківського піклування – сироти і напівсироти.
Відрадно, що сьогодні ця загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів перепрофільована у художньо-мистецьку школу. Адже тут велику увагу приділяють розвитку творчих здібностей дітей. За вибором кожного учня створені умови для проведення спеціальних занять для розвитку їх здібностей. Для цього працюють гуртки хору, танців, художнього мистецтва тощо. Обдаровані учні беруть активну участь практично в усіх мистецьких заходах, як в області, так і за її межами, і чесно виборюють призові місця.