Два роки тому в обласному центрі Закарпаття спостерігався справжній будівельно-інвестиційний бум. У різних кінцях міста розгорнулись масштабні роботи з будівництва та реконструкції великих об’єктів, серед яких особливо виділялись споруди на місці колишнього універмагу "Україна" та магазину "Закарпатмеблі" на пл. Кирила і Мефодія, комплекси "Червене ружа" і "Корона" в історичному центрі міста. Крім цього, було анонсовано реалізацію проектів у сфері використання термальних вод, рекреації, житлового будівництва, а також створення одного з найбільших в Україні центрів сучасного мистецтва. Появу усіх цих проектів, як і сам факт залучення значних інвестицій прямо пов’язували з бізнесменом та меценатом, тогочасним головою міждержавної Українсько-китайської Ділової Ради Робертом Бровді. Щоправда сам він довго уникав будь-яких заяв з цього приводу, віддаючи перевагу культурно-мистецьким проектам сімейної фундації Brovdi Art, а також статусу непублічного комунікатора в ділових колах. Однак останні декілька місяців активні роботи на згаданих об’єктах зупинились. Містом ширяться різні чутки і здогади, які важко підтвердити чи спростувати. Отримати ж інформацію з перших вуст довгий час не вдавалось. Проте зрештою сам Роберт Бровді таки погодився дати коментарі на цю тему.
– Отже, пане Роберте, чи маєте Ви і який саме стосунок до комплексів "Україна", "Червена Ружа", "Корона" та ряду інших великих будівельних об’єктів Ужгорода? Кажуть, що саме Ви були ініціатором та організатором залучення у ці проекти цілої групи інвесторів?
Так, це правда. У 2016 році з моєї ініціативи та за активної участі відомих бізнесменів і громадських діячів краю було розроблено інвестиційну стратегію "Закарпаття 2020". Вона передбачає залучення масштабних приватних інвестицій з України і закордону в економіку та інфраструктуру регіону. Йдеться не лише про сучасні торгово-розважальні, офісні та житлові комплекси, але й про системи альтернативної енергетики на базі термальних вод, підприємства з переробки природних ресурсів, готельно-туристичні, спортивні, курортно-рекреаційні об’єкти, музеї та культурно-мистецькі центри.
Загальна мета дуже проста і прагматична – реалізувати унікальні можливості Закарпаття. Адже тут є все, щоб стати провідним туристичним, рекреаційним і культурним центром України та Східної Європи. Але для цього потрібно залучити в область великий капітал, збудувати сучасну інфраструктуру, зацікавити і привести сюди відомі рітейлові мережі та міжнародні бренди, створити комфортне бізнес-середовище, максимально задіяти природний і транскордонний потенціал. Таким чином об’єкти, про які Ви згадали є лише частиною втілення довгострокової інвестиційної стратегії.
– А все ж таки, кому належать ці об’єкти?
Тут задіяно цілий пул інвесторів і структура учасників змінюється залежно від обставин. Персонально для мене пріоритетне значення має створення в Ужгороді сучасного культурно-мистецького центру. Члени моєї родини уклали інвестиційний договір щодо спорудження цього центру на базі 3-го поверху майбутнього комплексу "Корона". Це і є моя головна інвестиція. В інших проектах я дію нарівні з іншими інвесторами та репрезентую наші спільні інтереси.
– Судячи з темпів і масштабів будівельних робіт, старт був доволі успішним…
Так, проекти викликали зацікавленість у бізнесових колах і швидко пройшли підготовчі стадії. Вдалося відразу успішно залучити досить значні кошти іноземних та вітчизняних інвесторів. Будівельні роботи просувались досить непогано. Починаючи з осені 2018 року планувався запуск перших черг на окремих об’єктах, а протягом 2019 року – уже повноцінне введення в експлуатацію. Однак, на етапі залучення чергових інвестиційних траншів і входження нових інвесторів, ми зіткнулись з незрозумілою та деструктивною поведінкою деяких з місцевих учасників. Зокрема, йдеться про депутата Ужгородської міськради Івана Волошина, який в обмін на дольову частку в окремих об’єктах, взяв зобов’язання координувати роботу підрядних організацій і забезпечити своєчасне виконання будівельних робіт. Почалося все з приховування інформації, нав’язування додаткових умов, необґрунтованих претензій, а завершилось прямим саботажем і розкраданнями.
– Що ж відбулося потім?
Ми декілька місяців намагалися врегулювати ситуацію шляхом переговорів. Пропонувалися різні компромісні варіанти, щоб розблокувати будівельні роботи і продовжити реалізацію проектів. Однак – все безрезультатно. Більше того, в процесі з’ясування реального стану справ та проведення додаткових перевірок, на поверхню почали спливати кричущі факти зловживань з коштами інвесторів з боку Волошина та його оточення. Йдеться не лише про банальні приписки, крадіжки на матеріалах і виконаних роботах, але й про спрямування коштів на сторонні об’єкти, маніпуляції з площами земельних ділянок і будівельних об’єктів, шахрайство з документацією, привласнення чужого майна. Як тільки це стало відомо, Волошин та його підлеглі почали займатись відвертим бандитським рейдерством, в одних випадках накладаючи заборонні обтяження на майно і об’єкти, а в інших – переоформляючи їх на себе і свої фірми.
– Якими будуть Ваші подальші дії і як реагуватимуть інші інвестори?
Залишати і надалі все це без публічного реагування – було б неправильно. Саме тому, я чітко заявляю, що на моє переконання, дії Волошина та пов’язаних з ним осіб мають всі ознаки організованого злочинного угрупування, яке займається шахрайством, рейдерством і привласненням чужого майна. Ясна річ, що ми усіма законними засобами захищатимемо свої інтереси. По кожному епізоду будемо наполегливо, послідовно домагатися відновлення порушених прав, повернення вкраденого майна, відшкодування збитків і притягнення винних до відповідальності. Необхідні юридичні та процесуальні дії в цьому напрямку уже здійснюються.
– Наскільки серйозно цей конфлікт вплине на подальшу долю інвестиційних проектів? Чи будуть вони продовжені?
У мене немає ілюзій з приводу того, що ситуація вирішиться легко і швидко. Враховуючи кримінальну специфіку та безпринципність суб’єктів, з якими маємо справу, однозначно можна очікувати у відповідь різні провокації, погрози, тиражування брехні та обливання брудом у кишенькових ЗМІ. Але розпочатий процес це не зупинить. І на мою позицію не вплине. Звичайно ж, терміни, а десь навіть і сам формат реалізації інвестиційних проектів доведеться переглянути та відкоригувати. Однак по мірі правового врегулювання ситуації та відновлення статус-кво, я переконаний в успішному продовженні та завершення цих проектів.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.