Блоги

Реалії ужгородського життя не дістали хіба того, хто не користується водою (по графіку), не дихає повітрям, повним пилюки, не їздить розбитими дорогами, не протискується між машинами, припаркованими на зупинках і пішохідних переходах і взагалі не – виходить з дому. Решту ж ужгородців усе це, по ідеї, мало б вже дістати.

Коли пишеш про відкриті люки як журналіст – не чекаєш, що можеш втрапити туди сам.

Ті любителі скуштувати національну кухню, хто побував у корчмах Словаччини або Чехії, мабуть куштували чудовий маринований сир під назвою «накладаний гермелін». Чудова закуска до пива, щоправда трохи жирна. Утім, смачна й доволі екзотична.

Вчора, гортаючи стрічку новин у facebook, натрапила на публікацію відомого закарпатського письменника Андрія Любки. Я ніколи не була прихильником його творчості, але у таланті свого земляка була впевнена завжди. Так от, “Mea culpa – metaphysica”… Це те, що не дає мені спокою уже другий день. Те, про що я, та і сотні молодих людей України, думаю ось уже майже півроку, і що ніяк не могла матеріалізувати у текст.

Просто дивовижні речі люди викидають на смітник.