Будинки над прірвою

Містечко для переселенців з Солотвина готове на 90 %, тим часом людей просять пожити в небезпечній зоні ще деякий час.

Дві родини в Солотвині живуть майже над прірвою. Вони вкрай потребують відселення, адже карстове провалля в колись відомій на всю країну здравниці розростається, загрожуючи «проковтнути» їхні та інші  будинки. 

Ходять чутки, що містечко збудували так-сяк

Однак чиновники й досі лише обмінюються папірцями: селищна рада пише Тячівській РДА прохання пришвидшити процес відселення, а звідти приходять відповіді, мовляв, відселення неможливе, поки не закінчиться будівництво спеціального житлового масиву в не зовсім сусідній Тереблі – наразі ж рекомендуйте людям пожити… у рідних. 

У Закарпатській ОДА питання містечка для переселенців курує управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Його начальник Сергій Карпеченко повідомив «Замку», що за 2011 рік у селі Теребля Тячівського району для тих мешканців Солотвина, помешкання яких опинилися в зоні небезпечних деформацій земної поверхні, було зведено 8 багатоповерхівок на 116 квартир, 17 індивідуальних помешкань садибної забудови, приміщення для школи, розраховане на 330 учнів, та будівлю для дитсадка на 140 місць, крім того, підведені інженерні мережі (водопостачання, водовідведення, електропостачання), прокладені дороги. 

Нині житловий масив у Тереб¬лі пустує. Коли сюди переїдуть люди – ніхто не знає. Важка техніка свою справу виконала, залишилися оздоблювальні роботи та впорядкування прилеглої території. Аби сфотографувати містечко, довелося просити дозволу в сторожів та навіть телефонувати виконробу. Сільський голова Тереблі відмовився спілкуватися з нами навідріз, прості ж селяни розповіли: місцеві чиновники, може, тому не хочуть нічого говорити, бо ходять чутки, мовляв, побудували містечко сяк-так, з не дуже якісних матеріалів, тож тепер стоять ці будинки закриті і зсередини пліснявою покриваються. Скажу відверто: грибка я не побачила, щоправда, всередину мене не пустили – довелося розглядати інтер’єр через вікно. 
У Солотвині люди наче й чекають відселення, та ставляться до нього без особливого захоплення. Не на диктофон говорять, що покидати рідне село не хочуть, бо тут усі їхні родичі. Тому хтось сподівається отримати нове житло у власність, а потім продати його й повернутися додому – будувати нову хату. А декотрі кажуть, що чекатимуть допомоги Угорщини, адже на міжурядових комісіях питання про переселення угорців з їхнього мовного середовища порушувалося вже не раз. Також довелося почути думку, що замість просторого будинку, який є в людей у Солотвині, держава пропонує всього лише невеличкі квартири, а це аж ніяк не влаштовує  солотвинців, які не хочуть переселення й просять знайти інший вихід із ситуації, що склалася. 

У Тереблі хочуть збудувати нову алергологічну лікарню 

Загалом для того, аби підрахувати, на яку територію може розійтися провалля і скільком обійстям воно загрожує, знадобилося кілька років роботи фахівців з таких поважних установ, як УкрНДМІ НАН України,  ВАТ «Інститут гірничо-хімічної промисловості», Інститут геологічних наук НАН України, а також Закарпатської геологорозвідувальної експедиції ДП «Західукргеологія» НАК «Надра України». Вони дійшли висновку, що затоплення гірничих виробіток ДП «Солотвинський солерудник» призвело до поширення ризику просідання ґрунту на території, де нині стоїть 21 будинок (один – 5-поверховий, п’ять – 2- і 3-поверхових, а також 15 індивідуальних). Тобто переселити потрібно 133 сім’ї або 327 осіб.
Голова Солотвинської селищної ради Юрій Ухаль каже: мови про те, що солотвинців хочуть переселити в житло з меншою площею, бути не може в принципі, адже, наскільки йому відомо, перш ніж приступати до будівництва Тереблянского мікрорайону, зробили інвентаризацію, і кожній родині зводять приблизно таке ж помешкання, яке мають у Солотвині. Про сім’ї, які живуть над проваллям, теж пом’якшує: мовляв, правильніше сказати, що люди живуть біля провалля, і хоч загроза для них є, проте вона часткова. Скарг від майбутніх переселенців сільський голова теж не чув: каже, після екскурсії по об’єкту будівництва, яку для них влаштували цьогоріч, негативні настрої вщухли.
За інформацією, наданою на¬чальником управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи ОДА Сергієм Карпеченко, Тячівська РДА навіть створила цілу інформаційно-роз’яснювальну групу, члени якої роз’яснюють мешканцям Солотвина ситуацію, що склалася довкола ДП «Солотвинський солерудник». У самому селищі, правда, про таку групу мало хто чув, і відповіді, коли нарешті можна буде сподіватися на велике переселення, їм ніхто не надає. 

Власне, у тамтешніх мешканців поки що офіційної згоди на переселення і не питали. «На сьогодні говорити про надання такої згоди зарано, оскільки житловий комплекс у Тереблі не введений належний чином у експлуатацію, – зауважив Сергій Карпеченко. – Рішення зводити житловий масив саме в цьому селі не було випадковим. Місцевість біля Нижньої Апші не підходила через те, що на її території розвідують родовища природного газу. Натомість у Тереблі запланований дальший розвиток нового мікрорайону. Нещодавно отримали спеціальний дозвіл Державної служби геології та надр України на користування надрами для створення нової алергологічної лікарні на території покладів кам’яної солі у межах Тереблянського куполу Солотвинської западини. Будівництво такої лікарні з підземними відділеннями створить нові робочі місця і відповідно збільшить кількість відпочивальників, що неодмінно приведе до зростання населення й розширення меж цього населеного пункту».  

 
 На завершення будівництва потрібно 15, 6 млн гривень

Навіть якщо деякі солотвинці й відмовляться переїздити, новозбудоване містечко не пропаде. За планами, до школи і садка мали ходити не лише переселенці, а й юні мешканці іншої частини Тереблі. Крім цього, відселення 133 сімей є лише першим етапом, який слід завершити у стислі терміни – загалом у зону впливу небезпечних геологічних процесів потрапило 292 житлові будинки.

То скільки ж коштів пішло на новий мікрорайон для переселенців? 30 березня 2011 року Закарпатській ОДА з резервного фонду Кабінету Міністрів України виділили цілих 98,05 млн грн. Пізніше обласна рада довиділила до них ще 763,738 тисячі грн. Однак цих величезних коштів чомусь виявилося недостатньо. Тож наразі ОДА надіслало звернення Прем’єр-міністру щодо виділення додаткового фінансування в 15,6 млн грн – стільки начебто не вистачило, щоб завершити будівництво мікрорайону в Тереблі.

Саме від фінансування тепер і залежить, коли солотвинці зможуть переїхати у нові помешкання. Переселення людей імовірне тільки після введення житлового комплексу в експлуатацію. Дальші ж заходи з розбудови нового мікрорайону нині включені до розробленого МНС України проекту Закону про Загальнодержавну цільову соціальну програму захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на 2012–2016 роки, який подано на затвердження Верховній Раді. Якщо народні депутати дослухаються до проблем простих закарпатців, то на розв’язання екологічних, соціальних та виробничих негараздів Солотвина протягом цих років виділять 694,0 млн грн, з яких 310 піде на будівництво другої черги житлового масиву з об’єктами соціальної сфери. 
 

Однак поки що люди й далі живуть на краю прірви, ризикуючи своїми життями й дістаючи замість нових домівок лише письмові рекомендації тимчасово перебути у родичів…