На Тячівщині під час підготовчих робіт до будівництва гідроелектростанції було пошкоджено дамбу, що захищала село Калини від паводків. Місцеве управління водного господарства вже звернулося до поліції та проводить оцінку збитків, які має відшкодувати компанія-забудовник – ТОВ «Гідроресурс-Тересва», що планує звести МГЕС потужністю 1 МВт на річці Тересва.
У березні компанія розпочала підготовчі роботи, завезлаши техніку на берег річки. Під час видалення дерев працівники пошкодили кріплення дамби та розірвали захисну сітку, яка утримувала каміння. Пошкодження зафіксував начальник Тячівського міжрайонного управління водного господарства Сергій Стойка, який і викликав правоохоронців. Він пояснив, що було зачеплено кріплення берегового схилу та пошкоджено габіонні матраци, що призвело до порушення цілісності конструкції, яка запобігає розливу річки під час підйомів води. Стойка наголосив, що це є пошкодженням державного майна, та повідомив про нарахування збитків і підготовку припису забудовнику, а поліція відкриє кримінальне провадження.
Слід нагадати, що у травні 2024 року мешканці села Калини Дубівської громади на громадських слуханнях висловили свій протест проти будівництва малих ГЕС на річці Тересва. Після цього Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України зупинило розгляд документів ТОВ «Гідроресурс-Тересва» щодо оцінки впливу на довкілля. У листопаді того ж року Тячівський районний суд заборонив Дубівській селищній раді приймати будь-які рішення щодо земельних ділянок під будівництво енергогенеруючих об’єктів у Калинах. Однак 12 березня 2025 року Закарпатський апеляційний суд скасував це рішення, що дало змогу ТОВ «Гідроресурс-Тересва» розпочати будівельні роботи.
Попри протести, 1 квітня 2025 року Дубівська селищна рада повідомила про обіцянку інвестора облаштувати в Калинах нову набережну з лавками, освітленням та велодоріжкою, а також укріпити береги Тересви та відновити її природне русло.
Важливо зазначити, що річка Тересва є притокою Тиси, а її верхів’я є іхтіологічним заказником. Вся річка входить до Смарагдової мережі, оскільки є місцем проживання та розмноження дев’яти видів риб і круглоротих, занесених до Червоної книги України.