Біометричні дозволи

Словацьке консульство запровадило картки малого прикордонного руху, однак закарпатці по них майже не звертаються

Ще у вересні минулого року на чолі Генерального консульства Словацької Республіки в Ужгороді стала нова керівниця – Янка Буріянова. А в грудні установу на якийсь час закрили – на ремонт і для встановлення сучасного обладнання, яке дало б змогу відновити видачу дозволів малого прикордонного руху. 

В якому режимі нині працює ця дипломатична структура та які нововведення у видачі дозволів – «Замок» запитав у генерального консула Янки Буріянової та консула Бібіани Громадової.

– Дозволи малого прикордонного руху, попри підписану міжнародну угоду, консульство Словаччини не видавало ще з вересня 2011 року. У чому була причина?

– Це було пов’язано з певними технічними труднощами, зокрема через потребу монтажу обладнання для відбору відбитків пальців. Адже Євросоюз висунув вимоги, щоб дозволи нового зразка містили біометричні дані громадян з-за меж ЄС.

– То як нині відбувається процедура оформлення дозволу на малий прикордонний рух у межах 50-кілометрової зони Словаччини?

– Вимоги до документів на оформлення дозволу, не змінилися. Як і раніше, самого факту проживання в 50-кілометровій зоні від кордону замало. Треба мати економічні, культурні або соціальні причини постійних подорожей до Словаччини або ж представити докази того, що у 50-кілометровій зоні цієї країни проживають близькі родичі заявника. Досвід минулих років показав, що найбільше дозволів малого прикордонного руху оформляються саме з культурних причин. До прикладу, 2010-го документ отримало 740 закарпатців, 400 з яких – саме з метою співпраці в культурній сфері. 2011-го (до вересня, коли видачу дозволів припинили) документ отримав 541 заявник і знов близько 400 дозволів видали для співпраці в згаданій сфері. У самій процедурі змінилося лише те, що разом із паперами від заявника з допомогою спеціального сканера додатково відбирають зразки відбитків пальців. А ще від 1 січня цього року оформлення дозволів є безплатним.

– Скільки закарпатців звернулося до вас від початку року по дозволи нового зразка?

– Поки що досить мало – всього 10 осіб. Перший пакет заяв ми вже відправили в управління поліції, котре, власне, і визначатиме, видавати дозвіл чи ні, та на який термін (загалом документ видається щонайменше на один та щонайбільше на п’ять років).  Поки що ми не видали заявникам жодного дозволу нового зразка.

– Нині чимало туристичних агенцій пропонують придбати в них поїздку до Словаччини і отримати словацьку багаторазову візу на 2 роки у подарунок. Це теж якесь нововведення?

– Це крок до лібералізації у питанні видачі шенгенських віз для громадян України. Однак ми б не радили людям вірити у такі рекламні заяви турагентств, оскільки консульство ні в якому разі не зобов’язувалося відкривати кількарічні візи лише при умові купівлі поїздки до Словаччини. Справді, якщо бачимо, що в туриста гарна візова історія, він часто подорожує, не мав проблем із законом у країнах Євросоюзу, то можемо відкрити візу не лише на термін туристичної поїздки, а й на довше. Але це індивідуальні випадки, а не якісь там акції і подарунки, як це говорять у туристичних фірмах.

– Над чим іще працюватиме ваша установа цього року?

– Вже майже готове до відкриття Почесне консульство Сло­вацької Республіки у Великому Березному, тому незабаром матимемо ще одне представництво в Україні. Також важливим завданням для нас є запровадження електронного запису на подачу документів для оформлення віз та дозволів малого прикордонного руху. Це буде зручно і для працівників консульства, і для заявників, оскільки мінімізує черги й допоможе побороти проблему з браком парковки перед консульством. Поки що не можемо сказати, коли ця система запрацює, однак цього року хотіли б її запровадити.