Здавалося б, транспортне сполучення у 21 столітті не мало би бути проблемою, однак не для цього населеного пункту. Тут і школярі, і дорослі щодня долають по кілька кілометрів, аби дістатися до потрібного їм села чи міста
В іншому випадку одні не потраплять на роботу, інші – до школи. Така ситуація в Гунядах триває вже близько 2 років.
Хочеш на роботу чи до школи – іди, тільки пішки і в сусіднє місто, до якого більше 10 кілометрів. Саме таке завдання щодня стоїть перед жителями села Гуняди, які працюють чи вчаться у Берегові, адже в рідному селі маршрутки чи автобуса не дочекаєшся. Щоб доїхати до роботи в місто, їм спочатку треба пройти два кілометри до найближчого села Мочола, а там уже, якщо пощастить і буде місце, вдасться сісти на автобус, який довезе до Берегова. Така ситуація в селі уже не рік і не два. Проте найважче маленьким школярам, які навчаються в Берегівських середніх школах, яких у їхньому селі просто немає.
Чекати автобус в рідному селі марно, на таксі щодня витрачати по 35 гривень – теж не вихід, а на велосипеді далеко не доїде. От і доводиться і влітку, і взимку долати чималі відстані. Якщо раніше школярі їздили на автобусі за пільговим квитком, то наразі за проїзд треба щодня платити по 3 гривні. При цьому немає гарантії, що дитина безпечно доїде додому. Батьки вже не раз зверталися зі скаргами. За словами директора школи, діти села Гуняди дуже старанні і виховані, і такого ставлення до себе не заслуговують. Сільський голова також співчуває дітям, однак наразі нічим допомогти не може.
Здавалося б, усе найкраще – дітям, однак поки ні батьки, ні школярі берегівського села Гуняди не відчувають ту турботу, яка повинна бути з боку влади. Тож поки школярі і надалі долатимуть по кілька кілометрів, аби здобути ті знання, яких в селі вони ніколи не отримають.
Джерело: М-Студіо
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.