Березнянщина знову у смутку: прощалися із загиблим Русланом Сабовим (ФОТО, ВІДЕО)

Березнянщина знову у смутку. Плаче родина, плачуть друзі і товариші, плачуть березняни. Цілий день учора ішов дощ – навіть небо плакало.

Вчора, 2 березня, земляки попрощалися із загиблим військовим 128-ої гірсько-піхотної бригади – Русланом Сабовим, – пише Березний онлайн.

Його життя обірвалося 17 лютого 2015 року, зовсім рано, на 38 році, далеко від рідної домівки, у Дебальцево. У Руслана залишилась дружина і дві донечки.

Захищати східні кордони Батьківщини Руслан Сабов пішов ще у серпні 2014 року. Він не вагався і не роздумував жодної хвилини.Залишив родину вдома і став на захист інтересів України. Останні місяці життя Руслана – це боротьба за цілісність і незалежність нашої країни,це захист її державних кордонів.

Попрощатися з героєм прийшли рідні,близькі,однокласники,товариші і друзі, волонтери, колеги, сусіди, жителі райцентру, всі, хто вважав за потрібне підтримати родину загиблого, розділити з ними біль непоправної втрати, висловити щирі співчуття.

Від рідного дому до церкви, де відбулася поминальна панахида, труну несли військові побратими Руслана Сабова. Перед похоронною процесією молодь несла прапор України, діти устеляли дорогу квітами, грав духовий оркестр. Перед самою церквою люди у поклоні із квітами та вінками утворили живий коридор. Оркестр грав «Пливе кача по Тисині». Плакали усі, від малого до великого. Тримали в долонях поминальні свічки і плакали. Навіть чоловіки не могли стримати сліз.

Після поминальної панахиди траурна процесія вирушила до цвинтаря. Люди несли вінки і квіти, шанобливо схиляли голови і проводжали свого захисника в останню путь.

На цвинтарі звучали жалібні мелодії і знову «Пливе кача», труну ,накриту синьо-жовтим прапором,опустили у землю, священники читали молитви. Тричі вистрілили в небо побратими бійця… Останні хвилини прощання… Сльози невимовного горя, безнадії, беззвучні ридання…

Світла пам’ять про Руслана Сабова, його мужність та непересічні людські якості назавжди залишаться в серцях рідних, земляків, бойових побратимів – усіх, хто знав, поважав та любив Руслана – справжнього патріота та Героя!  

Співчуття рідним та близьким. ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!