Берегівські школярі на монтебайках лізуть на вершини (ФОТО)

  Що може бути приємнішим за активний літній відпочинок насамперед у рідному, ще не до кінця вивченому краї? 
  Берегівські школярі твердо переконані у великій користі велосипедних мандрівок теренами Закарпаття. Нинішнього літа вони вже вп’яте вирушили на сучасних монтебайках, цього разу обравши після минулорічного підкорення шляху до Синевирського озера досить непростий, але захоплюючий маршрут. Мені пощастило поспілкуватися з відважними велосипедистами (половина з 31 учасника туру – дівчата) на підступах і на вершині Ужоцького перевалу.
  Іван Герич – один з найдосвідченіших велосипедистів, він вже закінчив навчання кілька років тому і охоче допомагає організаторам у проведенні щорічних мандрівок. Серпневий рейд в гори далі проходитиме через гірський хребет на Воловеччину, звідти – на Свалявщину, а наприкінці всі візьмуть курс додому.
 -Керівник велотуру,-каже Іван,- отець Іштван з греко-католицької церкви села Велика Бігань. Він забезпечив півтора десятка велосипедів, на автомобілі транспортує все необхідне у мандрівці: їжу, медикаменти. Разом зі своїм колегою о.Робертом з с.Дідово подбав про належну підготовку до переходу через перевали.
 …Долати серпантини Ужоцького перевалу непросто, дехто з мандрівників заключну частину підйому долав пішки. Зате на перевалі перепочинок зі смачним обідом були особливо приємними. А далі на всіх чекала гірська дорога, мальовничі ландшафти Бескидів, чудова тепла погода і джерела чистої води. Коли наступного дня ввечері зателефонував Івану, голос у хлопця був бадьорим і оптимістичним, у мобільнику чути було веселий сміх.
  -Ночуватимемо другий вечір у школі села Підполоззя,- повідомив Іван. – Побували на Верецькому перевалі, завтра беремо курс на Сваляву. На лічильнику велосипеда вже 260 подоланих кілометрів.